EIRNUZP – Електронний інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка»
Інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка» – це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає та забезпечує довготривалий відкритий доступ до електронних публікацій та електронних версій документів наукового та навчально-методичного призначення, авторами яких є співробітники, аспіранти, докторанти та студенти Національного університету «Запорізька політехніка».
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Комплексна програма реабілітації осіб з посттравматичним синдромом струсу мозку
(Фітотерапія. Часопис / Publishing House Helvetica, 2023) Ковальова, Ольга Володимирівна; Kovalova, Olha V.; Бурка, Олена Миколаївна; Burka, Olena M.; Шуба, Людмила Вікторівна; Shuba, Liudmyla V.; Ковальова, Алла Андріївна; Kovaleva, Alla A.; Яницька, Кристина; Yanitskaya, Kristina
UK: Актуальність. Застосування високоенергетичної зброї, переважно артилерійської, призводить до збільшення кількості травм головного мозку, що є основним наслідком. Ескалація російсько-української війни, яка розпочалася в лютому 2022 року, сприяла тому, що 80 % військовослужбовців, які були в зоні бойових дій, отримали контузії. Діагностування цієї патології є дуже складним завданням. Цей стан є досить небезпечним, навіть якщо на початковій стадії клінічні прояви можуть бути невиразними. У кінцевому підсумку це може призвести до розвитку інсультів з усім спектром клінічних проявів. У третини осіб, які зазнали контузії, спостерігаються віддалені наслідки у вигляді важкості в голові, головного болю розпирального характеру, порушення сну, порушення когнітивних функцій, «зубчастого колеса», розвитку сенсорної приглухуватості, атрофії зорового нерва та проблем стоматологічного характеру. Також важливим аспектом є наявність психічних розладів як характерної риси контузії, що становлять серйозну проблему під час надання допомоги та реабілітації. Наслідками тяжкої контузії є швидка втомлюваність, яка довго зберігається, погане самопочуття, підвищена дратівливість. Метою дослідження є розробка комплексної реабілітаційної програми, яка сприятиме запобіганню незворотнім порушенням центральної нервової системи та максимально швидкому відновленню для осіб із контузією, отриманою під час виконання бойових завдань. Матеріали та методи дослідження. Створена реабілітаційна програма базувалася на виконанні двох завдань: підбір ефективних методів реабілітації для осіб із контузіями (модульований електричний струм (МЕС), раціональна психотерапія, кінезіотерапія та лікувальний масаж) і підбір достовірних, валідизованих засобів оцінки ефективності (оцінювання болю за ВАШ (VAS). Психічний стан оцінювався за шкалою тривожності Спілбергера (STAI). Ознаки внутрішньочерепної гіпертензії оцінювалися клінічно та методом аналізу індексу мозкового плаща (ІМП). Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати показали ефективність розробленої реабілітаційної програми: результати за методом оцінювання болю ВАШ (VAS) основної групи покращилися на 23,84 %, контрольної групи – на 14,23 %; психічний стан за шкалою тривожності Спілбергера (STAI) для основної групи покращився на 42,85 %, для контрольної – на 8,67 %. Індекс мозкового плаща (ІМП) основної групи покращився на 35,16 %, контрольної – на 22,58 %, що, безумовно, свідчить про позитивний вплив застосованої методики. Висновки. Застосування апарата дає змогу істотно зменшити й усунути больовий міофасціальний синдром. Також застосування МЕС сприяло відновленню фізичних можливостей і підвищенню толерантності до фізичних навантажень. На підставі отриманих даних доведено ефективність розробленої комплексної реабілітаційної програми для відновлення осіб із наслідками контузій.
EN: Purpose: to develop and substantiate a comprehensive rehabilitation program for individuals with post-traumatic concussion syndrome, taking into account modern approaches. Materials and methods: analysis of scientific literature, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics. Participants: 24 individuals with post-traumatic concussion syndrome (control — 12, experimental — 12). Results: a comprehensive rehabilitation program was developed, including: kinesiotherapy, cognitive training, psychological support and physiotherapy procedures. The program covers three stages: acute (1–7 days), subacute (8–21 days) and restorative (22–90 days). After applying the program, patients of the experimental group showed significant improvement in neurological status, cognitive functions and quality of life indicators compared to the control group. Conclusions: the proposed comprehensive rehabilitation program is an effective method of recovery for individuals with post-traumatic concussion syndrome.
Специфічні аспекти організації процесу самовиховання спортсменів паралімпійців
(Health, Sport, Rehabilitation / Kharkiv State Academy of Physical Culture, 2022) Шуба, Людмила Вікторівна; Shuba, Liudmyla V.; Шуба, Вікторія; Shuba, Viktoriia; Шуба Віктор; Shuba, Viktor
UK: Розкрито суть організації процесу самовиховання спортсменів-паралімпійців. Визначена необхідність урахування індивідуально-особистісних особливостей спортсменів-паралімпійців у організації процесу самовиховання. Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (урахування специфіки життєдіяльності спортсменів-паралімпійців; створення виховуючого середовища, яке сприяє організації процесу самовиховання спортсменів-паралімпійців), які сприяють адекватній організації процесу самовиховання спортсменів-паралімпійців; засвоєнню отриманих знань про свої особливості особистості; освоєнню особливостей поведінкових реакцій у різних екстремальних ситуаціях життєдіяльності; розвитку всіх сфер особистості; реалізації своїх можливостей у спортивній і соціальній діяльності. Результатами експериментальної роботи доведено, що обрані педагогічні умови ефективно сприяють організації процесу самовиховання у спортсменів-паралімпійців.
EN: Specific aspects of self-discipline organizational process for the Paralympic sportsmen. There was revealed the essence of self-discipline organizational process for the Paralympic sportsmen. The necessity of taking into account the individual differences of the Paralympic sportsmen in the self-discipline organizational process was determined. Were given proofs and experimentally checked the structure of pedagogical conditions which help to organize self-discipline process for the Paralympic sportsmen; mastering of given knowledge about individual characteristics; learning of individual behavior in different experimental situations; the development in all spheres; realization of abilities in sport and life. The results of the experimental work prove that chosen pedagogical conditions help to organize self-discipline process for the Paralympic sportsmen.
Fitness-technology for 30-35 year old women
(Health, Sport, Rehabilitation / Kharkiv State Academy of Physical Culture, 2022) Шуба, Людмила Вікторівна; Shuba, Liudmyla V.; Шуба, Вікторія; Shuba, Viktoriia; Бицюк, Вікторія; Bytsiuk Viktoriia
UK: Мета: розробити фітнес-технологію для жінок 30–35 років для підвищення фізичної підготовленості та покращення статури. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі ліцею «Перспектива», м. Запоріжжя. У ньому взяли участь 83 жінки у віці 30–35 років, яких поділили на експериментальну та контрольну групи. Фітнес-технологія є поєднанням теоретичного та практичного блоків і розроблялась упродовж 8 місяців: підготовчий (8 тижнів, 40–50% МСК), основний (16 тижнів, 50–75% МСК) та адаптаційний (8 тижнів, 75–85% МСК) етапи. Результати. Найбільший приріст: «Віджимання від підлоги» — КГ 14,29%, ЕГ 24,57%; «Статична силова витривалість м'язів плечового поясу» — КГ 8,00%, ЕГ 21,00%; «Статична силова витривалість м'язів спини» — КГ 10,53%, ЕГ 20,05%; «Кут в упорі» — КГ 25,00%, ЕГ 38,33%; «Поперечний шпагат» — КГ 18,52%, ЕГ 29,85%. Після впровадження фітнес-технології ІМТ знизився і повернувся до норми: 24,73 (КГ) та 22,05 (ЕГ). Висновки. Найбільший приріст відзначено у гнучкості (р < 0,01) та силі (р < 0,01; р < 0,05).
EN: Purpose: to develop fitness-technology for 30-35 year old women to increase physical fitness and body sculpt improvement. Material and methods. The study was performed from at the premises of lyceum "Perspektyva", Zaporizhzhia. It was attended by 83 women aged 30-35, who were divided into experimental and control groups. All women were classified in the main medical group. The fitness-technology is combination of theoretical and practical blocks. The fitnesstechnology was developed for 8 months and consisted of 3 stages: preparatory (duration – 8 weeks, intensity – 40-50% maximal oxygen consumption (MOC), main (duration – 16 weeks, intensity in the range from 50% to 75% MOC) and adaptation (duration 8 weeks, intensity – 75-85% MOC). At the beginning and at the end of the research, all women followed the control tests, which allowed to determine the level of physical fitness and to determine the indicators of their body structure. Results. The highest increase in indicators was in the tests: "Floor dip" control group (CG) increased by 14,29% and experimental group (EG) increased by 24,57%; "Static strength endurance of the shoulder strength" CG increased by 8,00% and EG increased by 21,00%; "Static strength endurance of the back muscles" CG increased by 10,53% and EG increased by 20,05%. "Angled position" CG increased by 25,00% and in the EG increased by 38,33%; "Middle split" CG increased by 18,52% and EG increased by 29,85%. After the introduction of fitness-technology, the indicators "Body Mass Index" decreased in both groups and were able to return to "normal": 24,73 - control group and 22,05 - experimental group. The indicators of the experimental group were better due to the using a block system, which allowed to adjust the fitness technology for each woman on every of the three stages in the fitness-technology. Conclusion. The highest absolute increment of physical fitness indicators in experimental and control groups was found in such motor abilities as flexibility (р<0,01) and strength (р<0,01, р<0,05). The obtained percentage increase in anthropometric measures shows, that for the selected age group we have developed the right fitness-technology for the body sculpt.
Relevance of biofeedback in remote rehabilitation after stroke
(Clinical and Preventive Medicine / TDMU, 2026) Kryvyakin, O. O.; Antonova-Rafi, Yu. V.; Шуба, Людмила Вікторівна; Shuba, Liudmyla V.; Омок, Ганна Анатоліївна; Omok, Hanna A.
UK: Мета: визначити актуальність використання біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) в дистанційній реабілітації після інсульту. Матеріали та методи: аналіз наукової літератури, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів після інсульту (контрольна — 15, експериментальна — 15). Результати: застосування БЗЗ в дистанційній реабілітації забезпечує значно вищеффективне відновлення рухових функцій та неврологічного статусу порівняно з традиційними підходами. Висновки: БЗЗ є перспективним інструментом для дистанційної реабілітації після інсульту.
EN: Introduction. Over the past several decades, stroke has remained a leading cause of long-term disability, requiring a comprehensive and individualized approach to rehabilitation. Aim. To study the effectiveness of using biofeedback during remote rehabilitation using the «Osnova» simulator for patients with stroke. Materials and methods. The study involved men aged 45‑60 years with impaired locomotor functions as a result of cerebral and spinal cord accidents. Given the nature of the disease and the age range, only one group of 10 people participated in the study. At the outpatient and remote stages, at the beginning of the program and every 5 sessions, the Berg balance test and the ‘Get Up and Walk’ test were performed. During the sessions, the following vital signs were obtained: blood pressure (BP), heart rate (HR), and stress level, as measured by an electronic device (Garmin smartwatch) that assesses heart rate variability (HRV). Results. As part of a four-week rehabilitation program for patients after stroke, the main vital signs were monitored during exercises in a vertical and horizontal position. The data obtained (coefficient of variation) shows that the participants are homogeneous. During the first week, the heart rate ranged from 77±1.09 to 86±3.26 bpm with a tendency to increase, indicating the initial adaptation of the cardiovascular system. In the second week, the heart rate decreased to 73±1.68‑76±1.45 bpm at the beginning, but by the fifth session, it increased again to 84 bpm due to an increase in exercise intensity. The third and fourth weeks showed consistently high heart rate values – up to 95±2.00 bpm, which indicates adaptation and increased endurance. Systolic and diastolic blood pressure decreased from the initial values of 128±3.35‑137±2.75 mmHg and 86±3.13‑93±2.17 mmHg to stable normal values of 121±0.98‑129±3.74 and 76±4.29‑90±1.67 mmHg, confirming the safety of rehabilitation on the «Osnova» simulator. Conclusions. The introduction of the latest technologies, such as biofeedback and tele-rehabilitation, significantly improves the effectiveness of patient recovery. The results of the study showed a significant improvement in the functional state of the cardiovascular system and the body’s adaptation to physical activity in different body positions using the «Osnova» device.
Особливості мотивації студенток до занять фізичними вправами
(Наука і освіта / Південноукраїнський національний педагогічний університет, 2017) Шуба, Людмила Вікторівна; Shuba, Liudmyla V.; Шуба, Вікторія; Shuba, Viktoriia; Яремчук, Юлія; Yaremchuk, Yuliia
UK: Мета дослідження: вивчити особливості мотивації студенток до занять фізичними вправами. Матеріал та методи: анкетування, тестування, педагогічне спостереження, математична статистика. У дослідженні взяли участь 116 студенток. Результати: виявлено, що основними мотивами до занять фізичними вправами є: збереження здоров’я, зняття стресу, поліпшення фізичної форми та підтримання соціальних контактів. Найбільш популярними видами рухової активності серед студенток виявились: фітнес (43,1%), танцювальні вправи (32,8%), біг (28,5%). Висновки: виявлені особливості слід враховувати при організації занять з фізичного виховання для студенток вищого навчального закладу.
EN: The paper aims to investigate the impact of the developed fitness technology on female students’ motivation for physical education classes. The suggested fitness technology for 17-20-year-old girls takes into account a number of important factors: the type of body type, the level of physical fitness and students’ physical health. Depending on these factors, the planning of load components was carried out. The experiment involved 51 girls aged from 17 to 20 years, who were divided into experimental (n = 25) and control (n = 26) groups. In the control group, classes were conducted according to a program that provided for the development of only those physical qualities that are necessary for the successful assimilation of motor activity techniques. Students of the experimental group were suggested to use the developed fitness technology, taking into account their individual characteristics. According to the questionnaire of A. Shaboltas “Motives that Encourage to Do Sports” it has been discovered that the developed fitness technology positively affects the motivational sphere of girls. The developed questionnaire, which was used after the study in both groups, showed positive results – most female students were happy to attend Physical Culture lessons and understood positive effect of sport on their health.