Просторові аспекти економічної стійкості підприємства

Abstract

UK: У статті актуалізовано проблематику конкретизації простору функціонування підприємства. Обґрунтовано доцільність його ідентифікації крізь призму відносин із певним колом зацікавлених сторін. Акцентовано на тому, що цільові вимоги та очікування різних груп зацікавлених сторін формують диференційовані параметри економічної стійкості, які мають персоніфіковано-ціннісний характер. Простір існування підприємства розглянуто в координатах “конструктивність – деконструктивність”; “ентропійність – негентропійність”. Показано, що конструктивність простору забезпечується інтеграційною взаємодією, яка підвищує економічну стійкість компанії. Обґрунтовано принципи формування цінностей для стейкхолдерів: легітимності, публічно-правової відповідальності, прагматичності. Аргументовано, що пропонований просторовий контекст економічної стійкості дає змогу оцінювати її на основі нормативного, інструментального та дескриптивного підходів. EN: Argued that modern research no clear understanding of the enterprise space. More specifically its essence prism of relations with stakeholders. The attention that the target requirements and expectations of various stakeholder groups form differentiated economic stability parameters that have personified the character and value. The value of the resistance is determined by the author as economic criteria, based on the key determinants stakeholder benefits, dynamic configuration changes are determined targets stakeholders. The space has an enterprise considered in coordinates constructive – deсonstruktіvе; enropiya – negative entropy. It is shown that the space provided constructive integration interaction, which increases the economic stability of the company. The principles of forming values for stakeholders: 1) the principle of legitimacy; 2) the principle of public liability; 3) the principle of pragmatism. Proved that the spatial context of economic stability can determine it based on three dimensions: 1) regulatory, identifying the range of issues that relate to the interests of stakeholders; 2) tool, which determines the extent to which the issues of economic stability can be realized through interaction with stakeholders; 3) descriptive, which forms the list of issues that need to be addressed to meet the interests of stakeholders. RU: В статье актуализирована проблематика конкретизации пространства функционирования предприятия. Обоснована целесообразность его идентификации через призму взаимоотношений с определенным кругом заинтересованных сторон. Акцентировано внимание на том, что целевые требования и ожидания различных групп заинтересованных сторон формируют дифференцированные параметры экономической устойчивости, которые имеют персонифицировано-ценностный характер. Пространство существования предприятия рассмотрено в координатах “конструктивность – деконструктивность”; “энтропийность – негэнтропийность”. Показано, что конструктивность пространства обеспечивается интеграционным взаимодействием, которое повышает экономическую устойчивость компании. Обоснованы принципы формирования ценностей для стейкхолдеров: легитимности, публично-правовой ответственности, прагматичности. Аргументировано, что предложенный пространственный контекст экономической устойчивости позволяет оценивать её на основе нормативного, инструментального и дескриптивного подходов.