Browsing by Author "Yemelyanenko, Ye.O."
Now showing 1 - 20 of 55
Results Per Page
Sort Options
Item Витоки та підґрунтя феноменів маргінального(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Досліджуючи маргінальність так чи інакше доводиться звертатись до питання її онтологічних підґрунть. Вони є визначальним фактором щодо формування феноменологічних форм, які ми бачимо як прояви маргінальності в соціокультурній практиці. Застосовуючи метод феноменологічної редукції, здійснюється спроба виокремити витоки та підґрунтя маргінальності як феномену. В основі пошуків лежить уявлення про типізацію та стандартизацію як мисленнєві операції, що дозволяють людині та суспільству осягнути незвичне і невідоме, і, відповідно, постають першим підґрунтям маргінальності. Типізація виділяє певні “місця”, “поля” в соціальному просторі в межах яких все є звичним та зрозумілим, оскільки володіє переліком необхідних рис та характеристик. Ці риси і характеристики – габітус – постають критеріями можливості знаходження індивіда в межах певного соціокультурного простору, а їх відсутність, або наявність інших, незвичних рис – критеріями для винесення індивіда на межу цього простору. З іншого боку маргінальність розглядається як категорія простору. Чужацтво – надмірна мобільність та активне переміщення людини, неможливість з певністю віднести її до певної країни, культури тощо – обумовлює існування цього індивіда поза або на межі соціокультурного середовища, і також є підґрунтям маргінальності. Ці підґрунтя є тісно взаємопов’язаними, проте чітко відокремленими один від одного при чому одне з них обов’язково поставатиме як первинне. EN: Studying marginality, anyway have to turn to the question of its ontological foundations. These basics are the determining factor for the formation of phenomenological forms that we see manifestations of marginality in as socio–cultural practice. Applying the method of phenomenological reduction is an attempt to highlight the origins and foundations of marginality as a phenomenon. These searches are based on the idea of typing and standardization as mental operations that give a person the opportunity to learn the unfamiliar and unusual and therefore act first base marginalization. Typing identifies certain “place”, “field” in the social space within which everything becomes familiar and understandable, as acquiring a set of required features and characteristics. These traits and characteristics – habitus – become possible stay of the individual criteria within certain socio–cultural space, and their presence or absence of other unusual features – criteria for issuance of an individual outside of this space. On the other hand, is regarded as a marginal category space. Outlying – increased mobility and active movement, inability to assignment to a particular country, culture, etc. Determines the existence of the individual is at the border or cultural space and also serves source marginality. These bases are closely related, but at the same time clearly demarcated from each other, despite the fact that one of them must be the primary advocates. RU: Изучая маргинальность, так или иначе приходится обращаться к вопросу о его онтологических основах. Эти основы являются определяющим фактором для формирования феноменологических форм, которые мы видим как проявления маргинальности в социокультурной практике. Применяя метод феноменологической редукции, осуществляется попытка выделить истоки и основы маргинальности как феномена. Эти поиски основываются на представлении о типизации и стандартизации как мыслительных операциях, которые дают человеку возможность освоить непривычное и необычное и, соответственно, выступают первым основанием маргинализации. Типизация выделяет определенные “места”, “поля” в социальном пространстве, в пределах которых все становится привычным и понятным, так как приобретает набор необходимых черт и характеристик. Эти черты и характеристики – габитус – становятся критериями возможности пребывания индивида в пределах некого социокультурного пространства, а их отсутствие или наличие других, непривычных черт – критериями вынесения индивида за пределы этого пространства. С другой стороны, маргинальность рассматривается как категория пространства. Чужачество – повышенная мобильность и активное перемещение, невозможность отнесения к определенной стране, культуре и т.д. – обусловливает существование индивида вне или на границе социокультурного пространства и также выступает истоком маргинальности. Эти основания тесно связаны между собой, но в то же время четко разграничены друг от друга, при том, что одно из них обязательно выступает первичным.Item Конспект лекцій з дисципліни «Філософія»: Навчальний посібник(Запорізький національний технічний університет, 2015) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Бондаренко, Олена Миколаївна; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Володін,Петро Володимирович; Головко, Любов Василівна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Повзло, Олександр Миколайович; Тарадайко, Сергій Миколайович; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Arsentjeva, Galyna O.; Bondarenko, Olena M.; Bondarevych, Iryna M.; Volodyn, Petro V.; Holovko, Lyubov V.; Devochkina, Nataliya M.; Yemelyanenko, Ye.O.; Povzlo, Oleksandr M.; Taradajko, Sergiy M.; Арсентьева, Галина Александровна; Бондаренко, Елена Николаевна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Володин, Петр Владимирович; Головко, Любовь Васильевна; Девочкина, Наталья Николаевна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Повзло, Александр Николаевич; Тарадайко, Сергей НиколаевичUK: Конспект лекцій з курсу «Філософія» дозволить студентам мати цілісну і логічно-послідовну систему теоретичних знань з філософії, розширить їх світоглядні уявлення про відносини «людина-світ» і «людина-людина». Сформує навички оперування теоретичним і фактичним матеріалом; допоможе в розумінні процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві в різних його проявах; навчить інтерпретувати і використовувати в професійній діяльності і в повсякденному житті знання з філософії. EN: The lectures notes on the course «Philosophy» will allow the students to have a whole and logically-consistent system of theoretical knowledge on philosophy, will expand their worldview views on relations «man-world» and «man-man». It will develop the skills of operation with theoretical and factual material; will help in the understanding of the processes taking place in modern society in its various manifestations; will interpret and use in professional activities and in everyday life the knowledge of Philosophy. RU: Конспект лекций по курсу «Философия» позволит студентам иметь целостную и логически-последовательную систему теоретических знаний по философии, расширит их мировоззренческие представления об отношениях «человек-мир» и «человек-человек». Сформирует навыки оперирования теоретическим и фактическим материалом; поможет в понимании процессов, происходящих в современном обществе в различных его проявлениях; научит интерпретировать и использовать в профессиональной деятельности и в повседневной жизни знания по философии.Item Конструювання маргінальності та агенти цього процесу(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2013) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Мета наукового пошуку зосереджується на визначенні, систематизації та характеристиці суб’єктів конструювання маргінальності. Основою для такої аналітичної діяльності є розуміння етапів процесу марігіналізації. Сам процес маргіналізації може розгортатись за двома векторами: ззовні та зсередини. За умови розгортання процесу маргіналізації зсередини маргінальний статус індивіда визначає суспільство. При цьому задіяними є такі суб’єкти конструювання маргінальності: 1) особи, що задіяні в процесах продукування соціальних норм та духовних цінностей; 2) особи, що задіяні в розповсюдження сформованих норм та цінностей; 3) особи, що в своїй діяльності закріплюють соціальні бар’єри, обмежуючи маргінала у правах та витісняючи його з “основного” суспільства. За умови, що процес марганалізації рухається вектором зсередини провідним суб’єктом конструювання маргінальності стає сам індивід та його найближче оточення, яке є для нього психологічно значимими. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.Item Маргінальність як джерело дійсної екзистенції та парадокс людського буття(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Дослідження розкриває екзистенційну природу маргінальності у її зв’язках із часом, характеризуючи її парадоксальність. Маргінальність відкривається свідомості в помежевій ситуації і тому має екзистенційну природу. Природа маргінальності є свідомість в аспекті можливості іншого, яка являє собою реалізацію «інтуїції невизначеності». Маргінальність містить змістовність, проте ця змістовність не вкладається в жодні межі визначеності і пред ставлена безперервним переходом. Це дає можливість розглядати маргінальність як чистий час. Темпоральна природа маргінальності передбачає будь–які зміни, що ведуть до появи нової цілісної свідомості. Але перебування в постійній перехідності спричиняє непомірний тиск і деструктивний вплив на людину. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.Item Методичні вказівки до проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» для студентів денної форми навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2020) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Devochkina, Nataliya M.; Девочкина, Наталья Николаевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна; Коваль, Вікторія Миколаївна; Koval, Viktoriya M.; Коваль, Виктория Николаевна; Повзло, Олександр Миколайович; Povzlo, Oleksandr M.; Повзло, Александр Николаевич; Бондаревич, Ирина НиколаевнаUK: Мета курсу філософії – розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософських оцінок історичних подій і фактів дійсності, засвоєння єдності світової історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. Роль і значення дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» у системі сучасної вищої освіти визначається необхідністю формування особистості майбутнього фахівця, що володіє не тільки вузькопрофесійними знаннями, але й орієнтується у досягненнях фундаментальних наук, здатного до оцінки існуючої соціокультурної ситуації з філософських позицій, що вміє використовувати у своїй професії й галузі методологію і досвід раціонального освоєння дійсності. EN: Purpose of the course «Philosophy» – to develop students' interest in the fundamental knowledge necessary to stimulate philosophical assessments of historical events and facts of reality, learning the unity of the world historical-cultural process, while recognizing the diversity of its forms. The role and importance of discipline «Man and the world: philosophical discourse» in the system of modern higher education is determined by the need to develop the personality of the future specialist, owning not only narrow professional knowledge, but also guided in the achievements of fundamental sciences, capable of assessing the current socio-cultural situation of the philosophical position, is able to use the methodology in their professional field experience and rational understanding of reality. RU: Цель курса философии – развитие у студентов интереса к фундаментальным знаниям, стимулирование потребности к философским оценкам исторических событий и фактов действительности, усвоение единства мирового историко-культурного процесса при одновременном признании многообразия его форм. Роль и значение дисциплины «Человек и мир: философский дискурс» в системе современного высшего образования определяется необходимостью формирования личности будущего специалиста, владеющего не только узкопрофессиональными знаниями, но и ориентируется в достижениях фундаментальных наук, способного к оценке существующей социокультурной ситуации с философских позиций, умеет использовать в своей профессиональной области методологию и опыт рационального освоения действительности.Item Методичні вказівки до проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «Філософія: загальний курс» для студентів денної форми навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2020) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина Николаевна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Devochkina, Nataliya M.; Девочкина, Наталья Николаевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна; Коваль, Вікторія Миколаївна; Koval, Viktoriya M.; Коваль, Виктория Николаевна; Повзло, Олександр Миколайович; Povzlo, Oleksandr M.; Повзло, Александр НиколаевичUK: Мета курсу філософії – розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософських оцінок історичних подій і фактів дійсності, засвоєння єдності світової історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. Роль і значення дисципліни «Філософія: загальний курс» у системі сучасної вищої освіти визначається необхідністю формування особистості майбутнього фахівця, що володіє не тільки вузькопрофесійними знаннями, але й орієнтується у досягненнях фундаментальних наук, здатного до оцінки існуючої соціокультурної ситуації з філософських позицій, що вміє використовувати у своїй професії й галузі методологію і досвід раціонального освоєння дійсності. EN: Purpose of the course «Philosophy» – to develop students' interest in the fundamental knowledge necessary to stimulate philosophical assessments of historical events and facts of reality, learning the unity of the world historical-cultural process, while recognizing the diversity of its forms. The role and importance of discipline «Philosophy: A General Course » in the system of modern higher education is determined by the need to develop the personality of the future specialist, owning not only narrow professional knowledge, but also guided in the achievements of fundamental sciences, capable of assessing the current socio-cultural situation of the philosophical position, is able to use the methodology in their professional field experience and rational understanding of reality. RU: Цель курса философии – развитие у студентов интереса к фундаментальным знаниям, стимулирование потребности к философским оценкам исторических событий и фактов действительности, усвоение единства мирового историко-культурного процесса при одновременном признании многообразия его форм. Роль и значение дисциплины «Философия общий курс» в системе современного высшего образования определяется необходимостью формирования личности будущего специалиста, владеющего не только узкопрофессиональными знаниями, но и ориентируется в достижениях фундаментальных наук, способного к оценке существующей социокультурной ситуации с философских позиций, умеет использовать в своей профессиональной области методологию и опыт рационального освоения действительности.Item Методичні вказівки з вивчення змістових модулів, що виносяться на самостійну роботу студента з навчальної дисципліни «Філософія науково-дослідної і викладацької діяльності» (змістовні модулі 1 та 2) для студентів-магістрантів технічних спеціальностей денної та зачної форм навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Навчальна дисципліна «Філософія науково-дослідної і викладацької діяльності» формує освіченість студентів-магістрантів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання із сучасної філософії та педагогіки і психології, сприяє набуттю навичок мислення та життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу. EN: The academic discipline "Philosophy of scientific research and teaching activities" forms the education of undergraduates in the field of specific social and humanitarian knowledge in modern philosophy and pedagogy and psychology, contributes to the acquisition of thinking and living skills as a modern person of the postmodern world. RU: Учебная дисциплина «Философия научно-исследовательской и преподавательской деятельности» формирует образованность студентов-магистрантов в сфере специфического социально-гуманитарного знания по современной философии и педагогике и психологии, способствует получению навыков мышления и жизнедеятельности как современного человека постмодернистского мира.Item Методичні вказівки з вивчення змістових модулів, що виносяться на самостійну роботу студента з навчальної дисципліни «Філософія науково-дослідної і викладацької діяльності» (змістовні модулі 3 та 4) для студентів-магістрантів технічних спеціальностей денної та зачної форм навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Навчальна дисципліна «Філософія науково-дослідної і викладацької діяльності» формує освіченість студентів-магістрантів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання із сучасної філософії та педагогіки і психології, сприяє набуттю навичок мислення та життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу. EN: The academic discipline "Philosophy of scientific research and teaching activities" forms the education of undergraduates in the field of specific social and humanitarian knowledge in modern philosophy and pedagogy and psychology, contributes to the acquisition of thinking and living skills as a modern person of the postmodern world. RU: Учебная дисциплина «Философия научно-исследовательской и преподавательской деятельности» формирует образованность студентов-магистрантов в сфере специфического социально-гуманитарного знания по современной философии и педагогике и психологии, способствует получению навыков мышления и жизнедеятельности как современного человека постмодернистского мира.Item Методичні вказівки з вивчення змістових модулів, що виносяться на самостійну роботу студента з навчальної дисципліни «Філософія: загальний курс» для студентів денної форми навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2020) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Devochkina, Nataliya M.; Девочкина, Наталья Николаевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна; Коваль, Вікторія Миколаївна; Koval, Viktoriya M.; Коваль, Виктория Николаевна; Повзло, Олександр Миколайович; Povzlo, Oleksandr M.; Повзло, Александр Николаевич; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина НиколаевнаUK: Мета курсу філософії – розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософських оцінок історичних подій і фактів дійсності, засвоєння єдності світової історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. Роль і значення дисципліни «Філософія: загальний курс» у системі сучасної вищої освіти визначається необхідністю формування особистості майбутнього фахівця, що володіє не тільки вузькопрофесійними знаннями, але й орієнтується у досягненнях фундаментальних наук, здатного до оцінки існуючої соціокультурної ситуації з філософських позицій, що вміє використовувати у своїй професії й галузі методологію і досвід раціонального освоєння дійсності. EN: Purpose of the course «Philosophy» – to develop students' interest in the fundamental knowledge necessary to stimulate philosophical assessments of historical events and facts of reality, learning the unity of the world historical-cultural process, while recognizing the diversity of its forms. The role and importance of discipline «Philosophy: A General Course » in the system of modern higher education is determined by the need to develop the personality of the future specialist, owning not only narrow professional knowledge, but also guided in the achievements of fundamental sciences, capable of assessing the current socio-cultural situation of the philosophical position, is able to use the methodology in their professional field experience and rational understanding of reality. RU: Цель курса философии – развитие у студентов интереса к фундаментальным знаниям, стимулирование потребности к философским оценкам исторических событий и фактов действительности, усвоение единства мирового историко-культурного процесса при одновременном признании многообразия его форм. Роль и значение дисциплины «Философия общий курс» в системе современного высшего образования определяется необходимостью формирования личности будущего специалиста, владеющего не только узкопрофессиональными знаниями, но и ориентируется в достижениях фундаментальных наук, способного к оценке существующей социокультурной ситуации с философских позиций, умеет использовать в своей профессиональной области методологию и опыт рационального освоения действительности.Item Методичні вказівки з вивчення змістовних модулів, що виносяться на самостійну роботу студента з навчальної дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» для студентів денної форми навчання(Національний університет «Запорізька політехніка», 2020) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга Валериевна; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина Николаевна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Devochkina, Nataliya M.; Девочкина, Наталья Николаевна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна; Коваль, Вікторія Миколаївна; Koval, Viktoriya M.; Коваль, Виктория Николаевна; Повзло, Олександр Миколайович; Povzlo, Oleksandr M.; Повзло, Александр НиколаевичUK: Мета курсу філософії – розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософських оцінок історичних подій і фактів дійсності, засвоєння єдності світової історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. Роль і значення дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» у системі сучасної вищої освіти визначається необхідністю формування особистості майбутнього фахівця, що володіє не тільки вузькопрофесійними знаннями, але й орієнтується у досягненнях фундаментальних наук, здатного до оцінки існуючої соціокультурної ситуації з філософських позицій, що вміє використовувати у своїй професії й галузі методологію і досвід раціонального освоєння дійсності. EN: Purpose of the course «Philosophy» – to develop students' interest in the fundamental knowledge necessary to stimulate philosophical assessments of historical events and facts of reality, learning the unity of the world historical-cultural process, while recognizing the diversity of its forms. The role and importance of discipline «Man and the world: philosophical discourse» in the system of modern higher education is determined by the need to develop the personality of the future specialist, owning not only narrow professional knowledge, but also guided in the achievements of fundamental sciences, capable of assessing the current socio-cultural situation of the philosophical position, is able to use the methodology in their professional field experience and rational understanding of reality. RU: Цель курса философии – развитие у студентов интереса к фундаментальным знаниям, стимулирование потребности к философским оценкам исторических событий и фактов действительности, усвоение единства мирового историко-культурного процесса при одновременном признании многообразия его форм. Роль и значение дисциплины «Человек и мир: философский дискурс» в системе современного высшего образования определяется необходимостью формирования личности будущего специалиста, владеющего не только узкопрофессиональными знаниями, но и ориентируется в достижениях фундаментальных наук, способного к оценке существующей социокультурной ситуации с философских позиций, умеет использовать в своей профессиональной области методологию и опыт рационального освоения действительности.Item Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з курсу «Соціальна відповідальність» (для студентів-магістрів спеціальностей ФЕУ ЗНТУ всіх форм навчання)(Запорожский национальный технический университет, 2014) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.; Емельяненко, Евгения Олеговна; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.UK: Вивчення курсу «Соціальна відповідальність» передбачає ознайомлення студентів-магістрів із основними теоріями й концепціями сучасної світової та вітчизняної соціально-економічної думки, з розмаїттям соціальної проблематики сучасного бізнесу. Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна відповідальність» є формування у студентів фундаментальних знань з теорії та практики соціальної відповідальності й відповідних професійних компетенцій. EN: The study of the course «Social responsibility» presupposes familiarization master’s students with the basic theories and concepts of the modern world and national social-economic thought, with a variety of social problems of modern business. The purpose of teaching of the discipline «Social responsibility» is to develop the students' basic knowledge on the theory and practice of social responsibility and appropriate professional skills. RU: Изучение курса «Социальная ответственность» предполагает ознакомление студентов-магистров с основными теориями и концепциями современной мировой и отечественной социально-экономической мысли, с разнообразием социальной проблематики современного бизнеса. Целью преподавания учебной дисциплины «Социальная ответственность» является формирование у студентов фундаментальных знаний по теории и практике социальной ответственности и соответствующих профессиональных компетенций.Item Методичні рекомендації для самостійної роботи з курсу «Психологія»(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий зміст самостійної роботи з дисципліни «Психологія» EN: The given guidelines contain a summary of independent work in the discipline "Psychology" RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание самостоятельной работы по дисциплине «Психология»Item Методичні рекомендації для семінарських занять з курсу «Філософія» для усіх форм навчання (творчі завдання та вправи)(Запорізький національний технічний університет, 2011) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Yemelyanenko, Ye.O.UK: Вивчення загальноосвітнього курсу «Філософія» передбачає ознайомлення студентів із основними теоріями і проблемами сучасної світової та вітчизняної філософії, їх історії, з розмаїттям підходів і методологій пізнавальної діяльності. Мета викладання дисципліни полягає у формуванні філософської культури мислення студентів, засвоєнні ними базових теоретичних знань та практичних навичок застосування філософської методології в процесі розв’язання завдань суспільної й індивідуальної життєдіяльності; збагаченні інтелектуально-творчого потенціалу майбутніх бакалаврів, магістрів. EN: Learning the general course "Philosophy" implies familiarize students with the basic theories and problems of the modern world and domestic philosophy, their history, with diversity of approaches and methodologies of cognitive activity. The purpose of teaching philosophy is to build a philosophical of students thinking, is assimilation their basic theoretical knowledge and practical application skills of philosophical methodology in the process of solving problems of social and individual vital functions; enriching the intellectual and creative potential of future bachelors and masters. RU: Изучение общеобразовательного курса «Философия» предусматривает ознакомление студентов с основными теориями и проблемами современной мировой и отечественной философии, с разнообразными подходами познавательной деятельности. Цель преподавания дисциплины состоит в формировании культуры мышления студентов, освоении ими базовых теоретических знаний и практических навыков применения философской методологии в процессе решения задач общественной и индивидуальной жизнедеятельности; обогащении интеллектуально-творческого потенциала будущих специалистов.Item Методичні рекомендації для студентів заочного відділення з дисципліни «Філософія»(Запорізький національний технічний університет, 2017) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Yemelyanenko, Ye.O.UK: Наведені методичні рекомендації містять короткий зміст семінарських занять, завдання та вправи, творчі завдання, теми рефератів з дисципліни, питання до іспиту з дисципліни«Філософія». EN: The given methodical recommendations contain the brief contents of seminars, tasks and exercises, creative tasks, themes of abstracts on discipline, questions to an examination on a discipline "Philosophy". RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание семинарских занятий, задания и упражнения, творческие задания, темы рефератов по дисциплине, вопросы к экзамену по дисциплине «Философия».Item Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з дисципліни «Психологія творчості» для студентів денного відділення спеціальностей 022 «Дизайн»(Запорізький національний технічний університет, 2018) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий завдання та вправи, творчі завдання, теми рефератів з дисципліни, питання до заліку з дисципліни«Психологія творчості» EN: The given methodical recommendations contain tasks and exercises, creative tasks, themes of abstracts on discipline, questions to an examination on a discipline «Psychology of creativity» RU: Приведенные методические рекомендации содержат короткий задания и упражнения, творческие задания, темы рефератов по дисциплине, вопросы к зачету по дисциплине «Психология творчества»Item Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з дисципліни «Психологія» для студентів денного відділення спеціальностей 022 «Дизайн»(Запорізький національний технічний університет, 2018) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий завдання та вправи, творчі завдання, теми рефератів з дисципліни, питання до заліку з дисципліни«Психологія» EN: The given methodical recommendations contain tasks and exercises, creative tasks, themes of abstracts on discipline, questions to an examination on a discipline «Psychology» RU: Приведенные методические рекомендации содержат короткий задания и упражнения, творческие задания, темы рефератов по дисциплине, вопросы к зачету по дисциплине «Психология»Item Методичні рекомендації до організації семінарських занять з дисципліни «Психологія творчості» для студентів денного відділення спеціальностей 022 «Дизайн»(Запорізький національний технічний університет, 2018) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий зміст семінарських занять, перелік рекомендованої літератури з дисципліни «Психологія творчості» EN: The given methodical recommendations contain the brief contents of seminars, the list of the recommended literature on discipline «Psychology of creativity» RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание семинарских занятий, перечень рекомендуемой литературы по дисциплине «Психология творчества»Item Методичні рекомендації до організації семінарських занять з дисципліни «Психологія» для студентів денного відділення спеціальностей 022 «Дизайн»(Запорізький національний технічний університет, 2018) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаНаведені методичні рекомендації містять короткий зміст семінарських занять, перелік рекомендованої літератури з дисципліни «Психологія» EN: The given methodical recommendations contain the brief contents of seminars, the list of the recommended literature on discipline «Psychology» RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание семинарских занятий, перечень рекомендуемой литературы по дисциплине «Психология»Item Методичні рекомендації до організації семінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів денного відділення спеціальностей 125 Кібербезпека, 153 Мікро- та наносхемотехніка, 172 Телекомунікації та радіотехніка(Запорізький національний технічний університет, 2018) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий зміст семінарських занять, завдання та вправи, творчі завдання, теми рефератів з дисципліни, питання до іспиту з дисципліни «Філософія» EN: The given methodical recommendations contain the brief contents of seminars, tasks and exercises, creative tasks, themes of abstracts on discipline, questions to an examination on a discipline "Philosophy" RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание семинарских занятий, задания и упражнения, творческие задания, темы рефератов по дисциплине, вопросы к экзамену по дисциплине «Философия»Item Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу «Психологія»(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Наведені методичні рекомендації містять короткий зміст семінарських занять дисципліни «Психологія» EN: The above guidelines contain a summary of the seminars of the discipline "Psychology " RU: Приведенные методические рекомендации содержат краткое содержание семинарских занятий дисциплины «Психология»
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »