Кафедра філософії

Permanent URI for this community

https://eir.zp.edu.ua/handle/123456789/389

Browse

Now showing 1 - 20 of 231

«Vita heroica – «vita minima»: полярні екзистенцій ні модуси українців
(Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2013) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.
UK: Полярні модуси екзистенційного відношення українців до життя «vita heroica» – «vita minima» мають своїм джерелом потужне індивідуальне начало українського характеру. Набуваючи найяскравіших виявів в ситуаціях загострення неузгодженості відносин «індивідуальне-колективне», вони відбивають процеси самопізнання і духовного зростання нашого народу. Наші пращури всі площини свого життя маркували за допомогою протилежних форматів. Але вони мали два фундаментальних принципи – Роду і Всесвітньої Любові, які виважували, спрямовували індивідуальні і колективні тенденції так, що перші складали собою зміст других, а ті, в свою чергу, оформлювали перші. Це стабілізувало стосунки «людина - людина», «людина -спільнота», «людина - світ». На старослов’янську гармонію індивідуального-колективного вплинуло християнство: якщо духовне спілкування людини старослов’янської традиції мало природно-світовий вимір, то християнство духовними стосунками з Богом сповнювало переважно внутрішньо -особистісний простір людини. Ще двома важливими історичними причинами зміцнення індивідуалізму українців стали: замалий досвід державних традицій та ідеали цілісності невеличких колективів. Психологічна нестабільність індивідуалізму обумовлює строкатий, небезпечний в своїх крайніх проявах (егоїзм) шлях самопізнання і духовного розвитку. Такі заходи як розвиток емпатії у наших дітей, виховання почуття любові до рідного краю і глибокої шани свого дохристиянського коріння, активна громадянська позиція, зміцнення громадських ініціатив в українському соціальному просторі, правове регулювання ролі приватного капіталу в українській економіці і державному будівництві здатні створити належні умови для розвитку колективних тенденцій, що стабілізує стосунки «індивідуальне - колективне». EN: The nature of paradoxical manifestations of the Ukrainian national character – «vita heroica» and «vita minima» are analyzed in the article. The paradoxical exzistential relations to life were born by individualizm of Ukrainians in situation of social antagonizms. «Vita heroica» and «vita minima» witness selfcognition and spiritual growth of our people. Our ancestors had two fundamental principles – Kin and World Love, which harmonized social relations. Christianity has had influence on slavic social harmony. Men’s spiritual contact in the past had natural-world character. Christian men’s spiritual contact with God filled up a personal space. Also, little experience of State system and ideals of integrity of small collectives were historical reasons of development of Ukrainian individualizm. Individualizm isn’t stable psychological feature, but developed collective relations promote revealing it’s best qualities. RU: Полярные экзистенциональные модусы «vita heroica» – «vita minima» берут свои истоки в индивидуальном начале украинского народа, наиболее ярко проявляются в ситуации антагонизма отношений «индивидуальное -коллективное», отражают процессы самопознания и духовного роста нашего народа. Наши предки все сферы своей жизни определяли с помощью противоположных форматов. Но у них было два фундаментальных принципа: Род и Всемирная Любовь, которые уравновешивали и направляли индивидуальные и коллективные тенденции так, что первые составляли содержание вторых, а те – оформляли первые. Это стабилизировало отношения «человек - человек», «человек - община», «человек - природа». На старославянскую гармонию «индивидуального - коллективного» оказало влияние христианство: если духовное общение человека старославянской традиции носило природно - мировой характер, то христианство духовными отношениями с Богом наполняло преимущественно внутриличностное пространство человека. Ещё двумя важными историческими причинами взращивания индивидуализма украинцев стали: небольшой опыт государственности и идеалы целостности малых коллективов. Психологическая нестабильность индивидуализма обуславливает непредсказуемый и небезопасный в своих крайних проявлениях (эгоизм) путь самопознания и духовного развития. Развитие эмпатии у наших детей, воспитание их в любви к родному краю и глубоком уважении к своим дохристианским истокам, активная гражданская позиция и укрепление гражданских инициатив в украинском социальном пространстве, правовое регулирование роли частного капитала в украинской экономике и в государственном строительстве способны создать необходимые условия для развития коллективных тенденций, что стабилизирует отношения «индивидуальное - коллективное».
Антропологічний принцип як підґрунтя модернізації освіти
(2016) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.
UK: В статті аналізується антропологічний принцип модернізації освіти у вузькому і широкому контекстах. Робиться висновок, що вузький сенс антропологічного принципу дозволяє визначати орієнтири освітньої діяльності в ситуації стабільного суспільного розвитку. Активні трансформаційні процеси в суспільстві об'єктивно потребують уточнення антропологiчного принципу в широкому контексті, який дозволяє конкретизувати напрямок змін парадигми буття шляхом з’ясування особливостей сучасного етапу антропосоціогенезу. Широкий сенс антропологічного принципу освітньої парадигми сформульовано наступним: кожна освітня ланка, і вища професійна освіта у тому числі, мають необхідно сприяти відкриттю індивідом психо-соціо-духовних обріїв. EN: In the article anthropological principle of modernisation of education is analysed in narrow and wide contexts. All in all, narrow sense of anthropological principle allows to determine the reference-points of educational activity in the situation of stable community development. In society active transformation processes objectively need clarification of anthropological principle in a wide context, that allows to specify the direction of changes in the paradigm of existence by finding out features of the modern stage of anthroposociogenez. Wide sense of anthropological principle of educational paradigm is set forth by the following: every educational element, including higher professional education, have its necessary to assist opening the individual psycho-socio-spiritual horizons. RU: В статье анализируется антропологический принцип модернизации образования в узком и широком контекстах. Делается вывод, что узкий смысл антропологического принципа позволяет обозначить ориентиры образовательной деятельности в ситуации стабильного общественного развития. Активные трансформационные процессы в обществе объективно требуют уточнения антропологического принципа в широком контексте, который позволяет конкретизировать направление изменения парадигмы бытия посредством уточнения особенностей современного этапа антропосоциогенеза. Широкий контекст антропологического принципа сформулирован следующим: каждое образовательное звено и высшая профессиональное образование в том числе должны необходимо способствовать раскрытию индивидом психо-социо-духовных горизонтов.
Архаїчні слов’янські міфи і українська «філософія серця»
(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2010) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.
UK: На порозі нового етапу розвитку української філософії нагальною потребою є звернення до її витоків, усвідомлення логіки її розгортання. В статті досліджується зв’язок між архаїчними слов’янськими міфами і феноменом «філософії серця». EN: At the beginning of a new stage of development of Ukrainian philosophy becomes necessary an referencing to its origins and understanding the logic of its development. The article investigates the connection between archaic Slavic myths and the phenomenon «philosophy of the heart». RU: На пороге нового этапа развития украинской философии возникает необходимость осмысления её истоков, логики её становления. В статье исследуется связь между архаическими славянскими мифами и «философией сердца».
Витоки та підґрунтя феноменів маргінального
(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна
UK: Досліджуючи маргінальність так чи інакше доводиться звертатись до питання її онтологічних підґрунть. Вони є визначальним фактором щодо формування феноменологічних форм, які ми бачимо як прояви маргінальності в соціокультурній практиці. Застосовуючи метод феноменологічної редукції, здійснюється спроба виокремити витоки та підґрунтя маргінальності як феномену. В основі пошуків лежить уявлення про типізацію та стандартизацію як мисленнєві операції, що дозволяють людині та суспільству осягнути незвичне і невідоме, і, відповідно, постають першим підґрунтям маргінальності. Типізація виділяє певні “місця”, “поля” в соціальному просторі в межах яких все є звичним та зрозумілим, оскільки володіє переліком необхідних рис та характеристик. Ці риси і характеристики – габітус – постають критеріями можливості знаходження індивіда в межах певного соціокультурного простору, а їх відсутність, або наявність інших, незвичних рис – критеріями для винесення індивіда на межу цього простору. З іншого боку маргінальність розглядається як категорія простору. Чужацтво – надмірна мобільність та активне переміщення людини, неможливість з певністю віднести її до певної країни, культури тощо – обумовлює існування цього індивіда поза або на межі соціокультурного середовища, і також є підґрунтям маргінальності. Ці підґрунтя є тісно взаємопов’язаними, проте чітко відокремленими один від одного при чому одне з них обов’язково поставатиме як первинне. EN: Studying marginality, anyway have to turn to the question of its ontological foundations. These basics are the determining factor for the formation of phenomenological forms that we see manifestations of marginality in as socio–cultural practice. Applying the method of phenomenological reduction is an attempt to highlight the origins and foundations of marginality as a phenomenon. These searches are based on the idea of typing and standardization as mental operations that give a person the opportunity to learn the unfamiliar and unusual and therefore act first base marginalization. Typing identifies certain “place”, “field” in the social space within which everything becomes familiar and understandable, as acquiring a set of required features and characteristics. These traits and characteristics – habitus – become possible stay of the individual criteria within certain socio–cultural space, and their presence or absence of other unusual features – criteria for issuance of an individual outside of this space. On the other hand, is regarded as a marginal category space. Outlying – increased mobility and active movement, inability to assignment to a particular country, culture, etc. Determines the existence of the individual is at the border or cultural space and also serves source marginality. These bases are closely related, but at the same time clearly demarcated from each other, despite the fact that one of them must be the primary advocates. RU: Изучая маргинальность, так или иначе приходится обращаться к вопросу о его онтологических основах. Эти основы являются определяющим фактором для формирования феноменологических форм, которые мы видим как проявления маргинальности в социокультурной практике. Применяя метод феноменологической редукции, осуществляется попытка выделить истоки и основы маргинальности как феномена. Эти поиски основываются на представлении о типизации и стандартизации как мыслительных операциях, которые дают человеку возможность освоить непривычное и необычное и, соответственно, выступают первым основанием маргинализации. Типизация выделяет определенные “места”, “поля” в социальном пространстве, в пределах которых все становится привычным и понятным, так как приобретает набор необходимых черт и характеристик. Эти черты и характеристики – габитус – становятся критериями возможности пребывания индивида в пределах некого социокультурного пространства, а их отсутствие или наличие других, непривычных черт – критериями вынесения индивида за пределы этого пространства. С другой стороны, маргинальность рассматривается как категория пространства. Чужачество – повышенная мобильность и активное перемещение, невозможность отнесения к определенной стране, культуре и т.д. – обусловливает существование индивида вне или на границе социокультурного пространства и также выступает истоком маргинальности. Эти основания тесно связаны между собой, но в то же время четко разграничены друг от друга, при том, что одно из них обязательно выступает первичным.
Гуманітаризація суспільства: шляхи активізації особистісного розвитку в освітньому середовищі
(Запорізький національний університет, 2016) Лук’янова, Ольга Іванівна; Лукьянова, Ольга Ивановна; Lukiyanova, Ol'ha I.
UK: За наявності теоретично опрацьованих засад гуманітаризації українського суспільства спостерігається гальмування практичної реалізації процесу. Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми вбачається якнайменше в двох напрямках: наповнити освіту соціогуманітарним змістом і створити сприятливі умови для особистісного розвитку індивіда. В цьому сенсі важливим є відновлення нівельованого соціального змісту поняття «особистість» шляхом конкретизації змісту особистісних компетенцій в освітньо-кваліфікаційних характеристиках фахівців кожного з освітньо-кваліфікаційних рівнів, а також визначення структури і форм виявлення особистісних компетенцій, які б могли слугувати критеріями рівня їх розвитку у бакалавра чи магістра. EN: Educational and academic discourse includes discussion of the new educational paradigm which formats are acceptable for a responsible personality able to create the world of the true human existence. In domestic educational space, this idea has been actively comprehended since the second half of the 20th century. Such topics as ways of harmonization of technical and cultural development of a person and society, questions of spiritual freedom of a personality, problem of humanization and humanitarization of education and the strategy of its development remain actual throughout the decades. RU: При наличии теоретически разработанных принципов гуманитаризации украинского общества наблюдается торможение практичеcкой реализации процесса. Походы к решению этой проблемы видятся как минимум в двух направлениях: наполнить образование социогуманитарным содержанием и создать условия для личностного роста индивида. Представляется важным восстановить нивелированное социальное содержание понятия «личность» путем конкретизации содержания личностных компетенций в образовательно-квалификационных характеристиках специалистов каждого образовательно-квалификационного уровня, а также определения структуры и форм проявления личностных компетенций, которые могли бы служить критериями уровня их развития у бакалавра или магистра.
Економічна культура: національна специфіка (підвалини соціально-філософського тлумачення)
(Класичний приватний університет, 2011) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.
UK: Суспільні реалії сучасної України обумовлені особливостями української економічної культури, яка характеризується специфічною системою цінностей, з їх проявом у національній ментальності, економічній свідомості, соціальній психології, у функціонуванні соціально-економічного простору. Культурно-історичні формоутворення національної культури України безпосередньо чи якось по-іншому мають прояв й віддзеркалення у будь-яких сферах економічного життя. Особливістю української економічної ментальності є те, що вона історично й культурно розвивалась як результат різноманітних за суттю і проявам національних архетипів. EN: Social realities of modern Ukraine are conditioned by the features of the Ukrainian economical culture, that has its specific systems values, displayed in national mentality, economical consciousness, social psychology, of socio-economical space functioning. Cultural and historical form-buildings of national culture of Ukraine directly or indirectly, they are reflected and become apparent, in all the spheres of economic life. Peculiar property of Ukrainian mentality is its historical and cultural development as a consequence of national archetypes’ existence, that is different, many-sided in essence and demonstration. RU: Общественные реалии современной Украины обусловлены особенностями украинской экономической культуры, которая характеризуется специфической системой ценностей, с их проявлением в национальном менталитете, экономическом сознании, социальной психологии, функционировании социально-экономического пространства. Культурно-исторические формообразования национальной культуры Украины непосредственно или как-то иначе проявляются и отображаются в любых сферах экономической жизни. Особенностью украинской экономической ментальности является то, что она исторически и культурно развивалась как результат разнообразных по сути и проявлениям национальных архетипов.
Економічна ментальність України: етапи історичного розвитку (соціологічний вимір)
(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2004) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.
UK: Досліджується економічна ментальність України в аспектах співвідношення у ній індивідуалізму та колективізму. До аналізу залучаються особливості історії національної культури України. Питання розглядаються у соціологічному вимірі вивчення соціальної проблематики. EN: Economic mentality of Ukraine is studied in her aspects stages of historical development. The analysis included features the history of national culture Ukraine. The issues are considered in the sociological dimension of studying of social problems. RU: Исследуется украинская национальная ментальность в аспектах соотношения в не индивидуализма и коллективизма. В анализ включаются особенности истории национальной культуры Украины. Вопросы рассматриваются в социологическом измерении изучения социальной проблематики.
Економічна ментальність України: сучасний стан та перспективи подальшого розвитку
(Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2007) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.
UK: Досліджується економічна ментальність сучасної України в рамках соціально-філософського аналізу. Питання розглядаються у контексті соціальної проблематики. EN: Economical mentality of modern Ukraine is studied in the framework of social and philosophical analysis. The issues are considered in the context of social problems. RU: Исследуется экономическая ментальность современной Украины в рамках социально-философского анализа. Вопросы рассматриваются в контексте социальной проблематики.
Економічна ментальність як фактор побудови модерного українського суспільства
(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2007) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.
UK: Досліджується національна економічна ментальність сучасної України в рамках соціально-філософського аналізу. Питання розглядаються у контексті соціальної проблематики. EN: National economical mentality of modern Ukraine is studied in the framework of social and philosophical analysis. The issues are considered in the context of social problems. RU: Исследуется национальная экономическая ментальность современной Украины в рамках социально-философского анализа. Вопросы рассматриваются в контексте социальной проблематики.
Економічний індивідуалізм у структурі економічної ментальності
(Інститут соціології НАН України, 2005) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.
UK: Вивчення основних рис економічної ментальності людини та суспільства передбачає з’ясування суттєвих принципів й ознак соціально-економічної поведінки людини у суспільстві. При цьому поведінковий феномен спирається на локальну дію особи у певних соціально-економічних ситуаціях. Така локальна дія базується, перш за все, на засадах принципу економічного індивідуалізму. EN: The study of the main features of the economic mentality of the individual and society involves identifying the essential principles and characteristics of social-economic human behavior in society. This behavioral phenomenon is based on the local action of an individual in certain socio-economic situations. This local action is based, primarily, on the principle of economic individualism. RU: Изучение основных черт экономической ментальности человека и общества предполагает выяснение существенных принципов и характеристик социально-экономического поведение человека в обществе. При этом поведенческий феномен опирается на локальное действие индивида в определённых социально-экономических ситуациях. Такое локальное действие базируется, прежде всего, на принципе экономического индивидуализма.
Колізії позитивізму і некласичної філософії в епоху кризи раціоналізму
(Запорізька державна інженерна академія, 2010) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.
UK: В статті подано історико-філософський аналіз позитивізму і некласичної філософії; обгрунтовано їх неспроможність подолання кризи класичної парадигми; пропонується застосування психології сприйняття в історико-філософських дослідженнях. EN: The article presents the historical and philosophical analysis of positivism and non-classic philosophy; justified their inability to overcome the crisis of classic paradigm; proposes using the psychology of perception in a historical and philosophical researches. RU: В статье проводится историко-философский анализ позитивизма и неклассической философии; обосновывается их несостоятельность в преодолении кризиса классической парадигмы; предлагается использование психологии восприятия в историко-философских исследованиях.
Конспект лекцій з дисципліни «Філософія»: Навчальний посібник
(Запорізький національний технічний університет, 2015) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Бондаренко, Олена Миколаївна; Бондаревич, Ірина Миколаївна; Володін,Петро Володимирович; Головко, Любов Василівна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Повзло, Олександр Миколайович; Тарадайко, Сергій Миколайович; Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Arsentjeva, Galyna O.; Bondarenko, Olena M.; Bondarevych, Iryna M.; Volodyn, Petro V.; Holovko, Lyubov V.; Devochkina, Nataliya M.; Yemelyanenko, Ye.O.; Povzlo, Oleksandr M.; Taradajko, Sergiy M.; Арсентьева, Галина Александровна; Бондаренко, Елена Николаевна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Володин, Петр Владимирович; Головко, Любовь Васильевна; Девочкина, Наталья Николаевна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Повзло, Александр Николаевич; Тарадайко, Сергей Николаевич
UK: Конспект лекцій з курсу «Філософія» дозволить студентам мати цілісну і логічно-послідовну систему теоретичних знань з філософії, розширить їх світоглядні уявлення про відносини «людина-світ» і «людина-людина». Сформує навички оперування теоретичним і фактичним матеріалом; допоможе в розумінні процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві в різних його проявах; навчить інтерпретувати і використовувати в професійній діяльності і в повсякденному житті знання з філософії. EN: The lectures notes on the course «Philosophy» will allow the students to have a whole and logically-consistent system of theoretical knowledge on philosophy, will expand their worldview views on relations «man-world» and «man-man». It will develop the skills of operation with theoretical and factual material; will help in the understanding of the processes taking place in modern society in its various manifestations; will interpret and use in professional activities and in everyday life the knowledge of Philosophy. RU: Конспект лекций по курсу «Философия» позволит студентам иметь целостную и логически-последовательную систему теоретических знаний по философии, расширит их мировоззренческие представления об отношениях «человек-мир» и «человек-человек». Сформирует навыки оперирования теоретическим и фактическим материалом; поможет в понимании процессов, происходящих в современном обществе в различных его проявлениях; научит интерпретировать и использовать в профессиональной деятельности и в повседневной жизни знания по философии.
Конструювання маргінальності та агенти цього процесу
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2013) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна
UK: Мета наукового пошуку зосереджується на визначенні, систематизації та характеристиці суб’єктів конструювання маргінальності. Основою для такої аналітичної діяльності є розуміння етапів процесу марігіналізації. Сам процес маргіналізації може розгортатись за двома векторами: ззовні та зсередини. За умови розгортання процесу маргіналізації зсередини маргінальний статус індивіда визначає суспільство. При цьому задіяними є такі суб’єкти конструювання маргінальності: 1) особи, що задіяні в процесах продукування соціальних норм та духовних цінностей; 2) особи, що задіяні в розповсюдження сформованих норм та цінностей; 3) особи, що в своїй діяльності закріплюють соціальні бар’єри, обмежуючи маргінала у правах та витісняючи його з “основного” суспільства. За умови, що процес марганалізації рухається вектором зсередини провідним суб’єктом конструювання маргінальності стає сам індивід та його найближче оточення, яке є для нього психологічно значимими. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.
Маргінальність як джерело дійсної екзистенції та парадокс людського буття
(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения Олеговна
UK: Дослідження розкриває екзистенційну природу маргінальності у її зв’язках із часом, характеризуючи її парадоксальність. Маргінальність відкривається свідомості в помежевій ситуації і тому має екзистенційну природу. Природа маргінальності є свідомість в аспекті можливості іншого, яка являє собою реалізацію «інтуїції невизначеності». Маргінальність містить змістовність, проте ця змістовність не вкладається в жодні межі визначеності і пред ставлена безперервним переходом. Це дає можливість розглядати маргінальність як чистий час. Темпоральна природа маргінальності передбачає будь–які зміни, що ведуть до появи нової цілісної свідомості. Але перебування в постійній перехідності спричиняє непомірний тиск і деструктивний вплив на людину. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.
Ментальний вимір підприємницької активності: теоретико-методологічні засади дослідження
(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2010) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.; Зоря, Олександра Павлівна; Зоря, Александра Павловна; Zorya, Oleksandra P.
UK: Проаналізована підприємницька сфера сучасного українського суспільства, зокрема, в аспекті виявлення ментального чинника підприємництва. Окреслена підприємницька ментальність як складова економічної ментальності та ментальності у цілому. Здійснена концептуалізація ментального виміру підприємництва, запропонована модель ментального чинника сучасного підприємництва в Україні. Описані фактори, що сприяли формуванню особливостей підприємницької ментальності України. EN: The entrepreneurial sphere of modern Ukrainian society, in the particular, in the aspect of studying mental factor of entrepreneurship researched and analyzed. Entrepreneurial mentality as a component of economic mentality is outlined on the whole. The conceptualization of mental measuring the entrepreneurship is done. The mental factor model of modern entrepreneurship in Ukraine is made. The factors which were the basis in forming the entrepreneurial mentality peculiarities of modern of Ukraine are described. RU: Проанализирована предпринимательская сфера современного украинского общества, в частности, в аспекте исследования ментального фактора предпринимательства. Очерчена предпринимательская ментальность как составная часть экономической ментальности и ментальности в целом. Осуществлена концептуализация ментального измерения предпринимательства, предложена модель ментального фактора современного предпринимательства в Украине. Описаны факторы, которые содействовали формированию особенностей предпринимательской ментальности Украины
Методичні вказівки для підготовки до практичних занять з дисципліни «Професійна етика в обліку, аудиті та оподаткуванні» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування» денної форми навчання
(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина Николаевна
UK: Зміст дисципліни «Професійна етика в обліку, аудиті та оподаткуванні» за темами Плани практичних занять з дисципліни «Професійна етика в обліку, аудиті та оподаткуванні» за темами Перелік питань до іспиту з дисципліни «Професійна етика в обліку, аудиті та оподаткуванні», Література для вивчення дисципліни «Професійна етика в обліку, аудиті та оподаткуванні» EN: The content of the discipline "Professional ethics in accounting, auditing and taxation" by topic Plans for practical classes in the discipline Professional ethics in accounting, auditing and taxation" on the topics List of questions for the exam in the discipline "Professional ethics in accounting, auditing and taxation", Literature for the study of the discipline "Professional ethics in accounting, auditing and taxation" RU: Содержание дисциплины «Профессиональная этика в учете, аудите и налогообложении» по темам Планы практических занятий по дисциплине «Профессиональная этика в учете, аудите и налогообложении» по темам Перечень вопросов к экзамену по дисциплине «Профессиональная этика в учете, аудите и налогообложении», Литература для изучения дисциплины «Профессиональная этика в учете, аудите и налогообложении»
Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Психолого-педагогічні основи викладацької діяльності» для магістрів, що навчаються за освітньою програмою 022 Дизайн
(Запорізький національний технічний університет, 2018) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина Николаевна
UK: Методична розробка містить загальні положення щодо опанування дисципліни «Психолого-педагогічні основи викладацької діяльності»,перелік тем семінарських занять, питання для підготовки до заліку. Наведено перелік базової і допоміжної літератури, основні поняття дисципліни, критерій оцінювання знань студентів. EN: Methodical development contains general provisions on the organization of independent work on discipline «Psychological and pedagogical bases of teaching activity» subjects abstracts / papers; seminar plans to take, subject examinations for students of correspondence courses and guidelines for their preparation and execution . The list of basic and auxiliary literature and criteria for assessment of student learning. RU: Методическая разработка содержит общие положения по изучению дисциплины «Психолого-педагогические основы преподавательской деятельности», планы семинарских занятий, вопросы для подготовки к зачету. Наведен перечень базовой и вспомогательной литературы, критерии оценивания знаний
Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Філософія» для бакалаврів денної форми навчання за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, 017 Фізична культура і спорт, 227 Фізична терапія, ерготерапія (освітня програма) «Корекційна освіта», «Фізичне виховання», «Фізична реабілітація»
(Запорізький національний технічний університет, 2018) Коваль, Вікторія Миколаївна; Koval, Viktoriya M.; Коваль, Виктория Николаевна; Дєвочкіна, Наталія Миколаївна; Devochkina, Nataliya M.; Девочкина, Наталья Николаевна
UK: Дисципліна «Філософія» входить до циклу дисциплін загальної підготовки, що забезпечують формування когнітивної, світоглядної, соціально-адаптивної , загальнокультурної компетенцій бакалаврів УФКС. Дисципліна сприятиме розвитку гнучкості мислення, устремлінню студентів до постійного професійного вдосконалення, особистісного зростання і самореалізації. Метою викладання дисципліни «Філософії» є розвиток когнітивних компетенцій студентів, формування у них інтелектуальної мобільності шляхом опанування різних стилів мислення і розвитку здатності до успішної соціальної адаптації; що допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію. Завданням дисциплін «Філософії» є: володіння навичками філософського мислення, формування системного цілісного погляду на суспільство, вміння аналізувати його проблеми, толерантно сприймати соціальні, філософські, релігійні погляди. EN: The discipline "Philosophy" is included in the cycle of disciplines of general preparation, providing formation of cognitive, and philosophical, socially adaptive, general cultural competencies of Bachelors of the UFCS. Discipline to promote the development of flexibility of thinking, the aspiration of students to constant professional growth, personal growth and self-realization. The purpose of teaching the discipline of "Philosophy" is the development of cognitive competence of students, the formation of their intellectual mobility by mastering different styles of thinking and developing the ability to successfully social adaptation; which helps orient oneself in complex, motley, diverse manifestations of social life and develop their own social position. The task of the disciplines of "Philosophy" are: mastering the skills of philosophical thinking, forming a systemic holistic view of society, the ability to analyze its problems, tolerate social, philosophical, religious views. RU: Дисциплина «Философия» входит в цикл дисциплин общей подготовки, обеспечивающие формирование когнитивной, мировоззренческой, социально-адаптивной, общекультурной компетенций бакалавров УФКС. Дисциплина способствовать развитию гибкости мышления, устремлению студентов к постоянному профессиональному росту, личностного роста и самореализации. Целью преподавания дисциплины «Философии» является развитие когнитивных компетенций студентов, формирование у них интеллектуальной мобильности путем освоения различных стилей мышления и развития способности к успешной социальной адаптации; что помогает сориентироваться в сложных, пестрых, разнообразных проявлениях общественной жизни и выработать собственную социальную позицию. Задачей дисциплин «Философии» являются: владение навыками философского мышления, формирование системного целостного взгляда на общество, умение анализировать его проблемы, толерантно воспринимать социальные, философские, религиозные взгляды.
Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Інтелектуальна безпека» для бакалаврів денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030507 «Маркетинг»
(Запорізький національний технічний університет, 2017) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Бондаревич, Ирина Николаевна; Bondarevych, Iryna M.
UK: Збільшення уваги до питання інтелектуальної безпеки в сучасному світі пояснюється зростаючою роллю інтелектуальної праці та необхідністю захисту інтелектуального потенціалу, у тому числі інтелектуального розвитку людини. Дисципліна «Інтелектуальна безпека» входить до циклу дисциплін загальної підготовки, що забезпечують формування когнітивної, соціальної, здоров’язберігаючої, загальнокультурної компетенцій бакалаврів маркетологів. Дисципліна сприятиме розвитку гнучкості мислення, устремлінню студентів до постійного професійного вдосконалення, особистісного зростання і самореалізації. EN: The increase of attention to the question of intellectual safety in the modern world is explained by the growing role of intellectual labour and the necessity of defence of intellectual potential, including intellectual development of man. Discipline «Intellectual safety» is included in the cycle of disciplines of general preparation, that provide forming of cognitive, social, healthsaving, general cultural competenses of bachelors of marketing specialists. Discipline will assist to development of thinking flexibility, aspiration of students to permanent professional improvement, personal growth and self-realization. RU: Внимание к вопросам интеллектуальной безопасности в современном мире поясняется возрастающей ролью интеллектуального труда и необходимостью защиты интеллектуального потенциала, в том числе интеллектуального развития человека. Дисциплина «Интеллектуальная безопасность» входит в цикл дисциплин общей подготовки, которые обеспечивают формирование познавательной, социальной, здоровьесберегающей, общекультурной компетенции бакалавров маркетологов. Дисциплина способствует развитию гибкости мышления, устремлению студентов к постоянному профессиональному самосовершенствованию, личностному росту и самореализации.
Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Інтелектуальна безпека» для бакалаврів денної форми навчання за спеціальністю 075 «Маркетинг»
(Національний університет «Запорізька політехніка», 2021) Бондаревич, Ірина Миколаївна; Bondarevych, Iryna M.; Бондаревич, Ирина Николаевна
UK: Збільшення уваги до питання інтелектуальної безпеки в сучасному світі пояснюється зростаючою роллю інтелектуальної праці та необхідністю захисту інтелектуального потенціалу, у тому числі інтелектуального розвитку людини. Дисципліна «Інтелектуальна безпека» входить до циклу дисциплін загальної підготовки, що забезпечують формування когнітивної, соціальної, здоров’язберігаючої, загальнокультурної компетенцій бакалаврів маркетологів. Дисципліна сприятиме розвитку гнучкості мислення, устремлінню студентів до постійного професійного вдосконалення, особистісного зростання і самореалізації. EN: The increase of attention to the question of intellectual safety in the modern world is explained by the growing role of intellectual labour and the necessity of defence of intellectual potential, including intellectual development of man. Discipline «Intellectual safety» is included in the cycle of disciplines of general preparation, that provide forming of cognitive, social, healthsaving, general cultural competenses of bachelors of marketing specialists. Discipline will assist to development of thinking flexibility, aspiration of students to permanent professional improvement, personal growth and self-realization. RU: Внимание к вопросам интеллектуальной безопасности в современном мире поясняется возрастающей ролью интеллектуального труда и необходимостью защиты интеллектуального потенциала, в том числе интеллектуального развития человека. Дисциплина «Интеллектуальная безопасность» входит в цикл дисциплин общей подготовки, которые обеспечивают формирование познавательной, социальной, здоровьесберегающей, общекультурной компетенции бакалавров маркетологов. Дисциплина способствует развитию гибкости мышления, устремлению студентов к постоянному профессиональному самосовершенствованию, личностному росту и самореализации.

Browse

Browsing Кафедра філософії by Title

Results Per Page

Sort Options