Арсентьєва, Галина ОлександрівнаArsentjeva, Galina O.Арсентьева, Галина Александровна2022-02-032022-02-032017http://eir.zntu.edu.ua/handle/123456789/8342Арсентьєва Г.О. Філософи XIX століття щодо феномена спілкування. Актуальні проблеми філософії та соціології: зб. наук пр. Одеського нац. Університету “Одеська юридична академія”. Херсон: Видавничий дім: “Гельветика”, 2017 р. Вип. 17. С. 10-12UK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами 19 століття. З’ясовано, що німецька класична філософія поклала початок вивченню системи суб’єкт-об'єктних відношень, що є основою спілкування, аналізу категорій "суб'єкт" і "об'єкт". В статті підкреслено, що саме Л.Фейєрбах поглибив дослідження суб'єкта й об'єкта на матеріалістичній основі й виділив такі вихідні категорії спілкування, як "Я" і "Ти" і розпочав вивчення зв'язку “Я –Ти”. Крім того, герменевтика цього періоду почала вивчення такого вихідного поняття спілкування як "розуміння". Розуміння в системі спілкування розглядається, як дещо інше, ніж розуміння в гносеологічному сенсі. Спілкування ж зводилося герменевтикою лише до духовного зв'язку індивідуальних суб'єктів. Засновники марксизму вперше висловили думку, що спілкування не обмежується духовною сферою суспільства, що воно набагато ширше, зокрема, може бути і матеріально-практичним. EN: In the article the observation analysis of the studies of the phenomenon of communication by philosophers of the 19th century is done. It was found that German classical philosophy has initiated the study of subject-object relations that are the basis of dialogue, analysis of categories of "subject" and "object". The article stresses that L.Feyyerbah has deepened the research of subject and object on the materialistic basis and identified the following initial communication category as "I" and "You" and started to study the interrelations between "I" and "You". In addition, hermeneutics of that period began the study of the basic concept of communication as "understanding." Understanding in the communication system is viewed as somewhat different than understanding in the epistemological sense. Communication in hermeneutics relied only on spiritual connection of individual subjects. For the first time the founders of Marxism expressed the view that communication is not limited to the spiritual sphere of society, it is much wider, in particular, it can be a practical material. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами 19 века. Выяснено, что немецкая классическая философия положила начало изучению системы субъект-объектных отношений, являющихся основой общения, анализу категорий “субъект” и “объект”. В статье подчеркнуто, что именно Л. Фейербах углубил исследование субъекта и объекта на материалистической основе и выделил такие исходные категории общения, как “Я” и “Ты”, и начал изучение связи “Я – Ты”. Кроме того, герменевтика этого периода начала изучение такого исходного понятия общения, как “понимание”. Понимание в системе общения рассматривается, как нечто иное, чем понимание в гносеологическом смысле. Общение же сводится герменевтикой только к духовной связи индивидуальных субъектов. Основатели марксизма впервые высказывают мысль, что общение не ограничивается духовной сферой общества, что оно намного шире, в частности, может быть и материально-практическим.ukcommunicationsubjectobjectcommunication '-Do I' understandingспілкуваннясуб’єктзв’язок “Я –Ти”общениесубъектобъектсвязь “Я-Ты”Філософи 19 століття щодо феномену спілкуванняPhilosophers of the 19th century about the phenomenon of communicationФилософы 19 столетия о феномене общенияArticle