Ємельяненко, Євгенія ОлегівнаYemelyanenko, Ye.O.Емельяненко, Евгения Олеговна2018-08-292018-08-292016http://eir.zntu.edu.ua/handle/123456789/3276Ємельяненко Є. О. Маргінальність як джерело дійсної екзистенції та парадокс людського буття // Гілея (науковий вісник) : зб.наукових праць / гол. ред. В. М. Вашкевич. – 2016. – Вип. 107. – С.237-239.UK: Дослідження розкриває екзистенційну природу маргінальності у її зв’язках із часом, характеризуючи її парадоксальність. Маргінальність відкривається свідомості в помежевій ситуації і тому має екзистенційну природу. Природа маргінальності є свідомість в аспекті можливості іншого, яка являє собою реалізацію «інтуїції невизначеності». Маргінальність містить змістовність, проте ця змістовність не вкладається в жодні межі визначеності і пред ставлена безперервним переходом. Це дає можливість розглядати маргінальність як чистий час. Темпоральна природа маргінальності передбачає будь–які зміни, що ведуть до появи нової цілісної свідомості. Але перебування в постійній перехідності спричиняє непомірний тиск і деструктивний вплив на людину. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.ukбуттясвідомістьмаргінальністьчаспарадоксmarginalityanomiedeviationPidginsocial normsмаргинальностьаномиядевиацияповедениесоциальная нормаArticle