Наукові статті кафедри філософії
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Наукові статті кафедри філософії by Author "Yemelyanenko, Ye.O."
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Витоки та підґрунтя феноменів маргінального(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Досліджуючи маргінальність так чи інакше доводиться звертатись до питання її онтологічних підґрунть. Вони є визначальним фактором щодо формування феноменологічних форм, які ми бачимо як прояви маргінальності в соціокультурній практиці. Застосовуючи метод феноменологічної редукції, здійснюється спроба виокремити витоки та підґрунтя маргінальності як феномену. В основі пошуків лежить уявлення про типізацію та стандартизацію як мисленнєві операції, що дозволяють людині та суспільству осягнути незвичне і невідоме, і, відповідно, постають першим підґрунтям маргінальності. Типізація виділяє певні “місця”, “поля” в соціальному просторі в межах яких все є звичним та зрозумілим, оскільки володіє переліком необхідних рис та характеристик. Ці риси і характеристики – габітус – постають критеріями можливості знаходження індивіда в межах певного соціокультурного простору, а їх відсутність, або наявність інших, незвичних рис – критеріями для винесення індивіда на межу цього простору. З іншого боку маргінальність розглядається як категорія простору. Чужацтво – надмірна мобільність та активне переміщення людини, неможливість з певністю віднести її до певної країни, культури тощо – обумовлює існування цього індивіда поза або на межі соціокультурного середовища, і також є підґрунтям маргінальності. Ці підґрунтя є тісно взаємопов’язаними, проте чітко відокремленими один від одного при чому одне з них обов’язково поставатиме як первинне. EN: Studying marginality, anyway have to turn to the question of its ontological foundations. These basics are the determining factor for the formation of phenomenological forms that we see manifestations of marginality in as socio–cultural practice. Applying the method of phenomenological reduction is an attempt to highlight the origins and foundations of marginality as a phenomenon. These searches are based on the idea of typing and standardization as mental operations that give a person the opportunity to learn the unfamiliar and unusual and therefore act first base marginalization. Typing identifies certain “place”, “field” in the social space within which everything becomes familiar and understandable, as acquiring a set of required features and characteristics. These traits and characteristics – habitus – become possible stay of the individual criteria within certain socio–cultural space, and their presence or absence of other unusual features – criteria for issuance of an individual outside of this space. On the other hand, is regarded as a marginal category space. Outlying – increased mobility and active movement, inability to assignment to a particular country, culture, etc. Determines the existence of the individual is at the border or cultural space and also serves source marginality. These bases are closely related, but at the same time clearly demarcated from each other, despite the fact that one of them must be the primary advocates. RU: Изучая маргинальность, так или иначе приходится обращаться к вопросу о его онтологических основах. Эти основы являются определяющим фактором для формирования феноменологических форм, которые мы видим как проявления маргинальности в социокультурной практике. Применяя метод феноменологической редукции, осуществляется попытка выделить истоки и основы маргинальности как феномена. Эти поиски основываются на представлении о типизации и стандартизации как мыслительных операциях, которые дают человеку возможность освоить непривычное и необычное и, соответственно, выступают первым основанием маргинализации. Типизация выделяет определенные “места”, “поля” в социальном пространстве, в пределах которых все становится привычным и понятным, так как приобретает набор необходимых черт и характеристик. Эти черты и характеристики – габитус – становятся критериями возможности пребывания индивида в пределах некого социокультурного пространства, а их отсутствие или наличие других, непривычных черт – критериями вынесения индивида за пределы этого пространства. С другой стороны, маргинальность рассматривается как категория пространства. Чужачество – повышенная мобильность и активное перемещение, невозможность отнесения к определенной стране, культуре и т.д. – обусловливает существование индивида вне или на границе социокультурного пространства и также выступает истоком маргинальности. Эти основания тесно связаны между собой, но в то же время четко разграничены друг от друга, при том, что одно из них обязательно выступает первичным.Item Конструювання маргінальності та агенти цього процесу(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2013) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Мета наукового пошуку зосереджується на визначенні, систематизації та характеристиці суб’єктів конструювання маргінальності. Основою для такої аналітичної діяльності є розуміння етапів процесу марігіналізації. Сам процес маргіналізації може розгортатись за двома векторами: ззовні та зсередини. За умови розгортання процесу маргіналізації зсередини маргінальний статус індивіда визначає суспільство. При цьому задіяними є такі суб’єкти конструювання маргінальності: 1) особи, що задіяні в процесах продукування соціальних норм та духовних цінностей; 2) особи, що задіяні в розповсюдження сформованих норм та цінностей; 3) особи, що в своїй діяльності закріплюють соціальні бар’єри, обмежуючи маргінала у правах та витісняючи його з “основного” суспільства. За умови, що процес марганалізації рухається вектором зсередини провідним суб’єктом конструювання маргінальності стає сам індивід та його найближче оточення, яке є для нього психологічно значимими. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.Item Маргінальність як джерело дійсної екзистенції та парадокс людського буття(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Дослідження розкриває екзистенційну природу маргінальності у її зв’язках із часом, характеризуючи її парадоксальність. Маргінальність відкривається свідомості в помежевій ситуації і тому має екзистенційну природу. Природа маргінальності є свідомість в аспекті можливості іншого, яка являє собою реалізацію «інтуїції невизначеності». Маргінальність містить змістовність, проте ця змістовність не вкладається в жодні межі визначеності і пред ставлена безперервним переходом. Це дає можливість розглядати маргінальність як чистий час. Темпоральна природа маргінальності передбачає будь–які зміни, що ведуть до появи нової цілісної свідомості. Але перебування в постійній перехідності спричиняє непомірний тиск і деструктивний вплив на людину. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.Item Особливості репрезентації форм маргінального в різні історичні епохи(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Соціокультурна динаміка початку ХХІ століття розгортається низкою багатомірних та складаних процесів, що знаходяться під тиском умов глобалізації. Зміни обумовили велику “відкритість” культур та соціального середовища і високу комунікативність. Порушення традиційних форм суспільної та особистої життєдіяльності призводить до трансформації самого феномена маргінальності і, як наслідок, актуалізує його переосмислення. Базовою відправною точкою такого переосмислення має стати аналіз історичних форм маргінальності, що і постає метою даної наукової розвідки. В різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації маргінальність розумілась як соціальна та духовна позиція, що не вписується в основні культурні домінанти та установки. В залежності від категоричності та жорсткості цих установок маргінальність також набувала своїх більш чи менш категоричних форм. Так, “колискою” маргінального можна вважати середньовічне місто. Сьогодні маргінальність набуває також ключові характеристики позачасовості та позаструктурності, що проводить паралелі між нашою добою і добою Середньовіччя. EN: The socio–cultural dynamics of this stage a number of multidimensional unfolding and folding processes under pressure of globalization. The changes resulted in a large “open” cultures and social environment and high communicative. Violation of traditional forms of social and personal life transformation leads to the phenomenon of marginality and, consequently, updates its thinking. The basic starting point of the analysis should be a rethinking of the historical forms of marginalization, which is the purpose of this research raises intelligence. In different historical periods from the ancient tradition close to the nineteenth century in European civilization marginality is understood as a social and spiritual position that does not fit into the main cultural dominance and installation. Depending on the flatness and rigidity of these plants marginality also acquired their more or less categorically. Thus, the “cradle” can be considered marginal medieval town. Today marginality becomes also key characteristics of timelessness and extrastructural that draws parallels between our era and the era of the Middle Ages. RU: Социокультурная динамика начала XXI века разворачивается рядом многомерных и сложных процессов, находящихся под давлением условий глобализации. Изменения обусловили большую “открытость” культур и социальной среды и высокую коммуникативность. Нарушение традиционных форм общественной и личной жизнедеятельности приводит к трансформации самого феномена маргинальности и, как следствие, актуализирует его переосмысление. Базовой отправной точкой такого переосмысления должен стать анализ исторических форм маргинальности, что и является целью данной научной разведки. В разные исторические эпохи от античной традиции до самого XIX века в европейской цивилизации маргинальность понималась как социальная и духовная позиция, которая не вписывается в основные культурные доминанты и установки. В зависимости от категоричности и жесткости этих установок маргинальность также приобретала своих более или менее категоричных форм. Так, “колыбелью” маргинального можно считать средневековый город. Сегодня маргинальность приобретает также ключевые характеристики вневременности и внеструктурности, что проводит параллели между нашей эпохой и эпохой Средневековья.Item Перехідність і маргінальність в добу глобалізації(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2015) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Yemelyanenko, Ye.O.UK: Здійснюється аналіз глобалізаційних умов як новітнього середовища, що якісно змінює розгортання процесів маргіналізації і формування станів перехідності. Сьогодні в результаті широкого розповсюдження філософії споживацтва в свідомості людини укріплюється переконання, що метою, сенсом та мірою щастя як категорії якості життя постає виробництво та споживання речей. При цьому відбувається цілковита втрата дійсних життєвих смислів та уречевлення самої людини, її духовної сутності, зведення ідеалів та цінностей до рівня безпосередньої предметності. Процес маргіналізації та перехідності як порушення ідентифікації людини зі своєю духовною сутністю починає набувати масштабів дегуманізації людства в цілому. Глобалізація, змиваючи межі і породжуючи інші внутрішні суперечності, занурює людство в стан тотальної перехідності, в результаті чого на рівнях локальних соціальних груп та індивідів проявляються множинні форми маргінальності, небачені до цих пір. EN: The analysis of globalization as the latest environmental conditions that qualitatively changes the deployment of the marginalization and the formation of transition states is carried out. Today, as a result of widespread philosophy of consumerism in the mind is strengthened conviction that purpose, meaning and happiness as a measure of quality of life category presents the production and consumption of things. Thus there is a complete loss of real life and the meaning of the reification of men, their spiritual essence, and the construction of the ideals and values of the level of direct objectivity. The process of transition and marginalization as a violation of human identification with their spiritual essence begins to acquire scale dehumanization of humanity. Globalization, erasing boundaries and generating other internal contradictions plunges humanity into a state of transition-out, resulting in levels of local social groups and individuals appear multiple forms of marginality, unseen until now. RU: Осуществляется анализ глобализационных условий як новой среды, которая изменяет разворачивание процессов маргинализации и формирование состояний переходности. Сегодня в результате широкого распространения философии потребительства в сознании человека укореняется убеждение, что целью, смыслом и мерой счастья как категории качества жизни становится производство и потребление вещей. При этом происходит тотальная потеря действительных жизненных смыслов и овеществление самого человека, его духовной сущности, сведение идеалов и ценностей до уровня предметов. Процесс маргинализации и переходности как нарушение идентификации человека со своей духовной сущностью начинает приобретать масштаб дегуманизации всего человечества. Глобализация, размывая границы и порождая новые внутренние противоречия, погружает человечество в состояние тотальной переходности, в результате чего на уровнях отдельных социальных групп и индивидов проявляются множественные формы маргинальности, невиданные до сих пор.Item Поведінкові стратегії маргінальної особистості(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Аналізуються та порівнюються феномени девіації, аномії та маргінальності за критерієм відношення до соціальної норми. Стверджується, що маргінальність постає більш складним та багатоплановим феноменом, що має зв’язки з девіацією та аномією, проте принципово не може зводитись до них. Розкривається поведінкова сутність девіації та аномії. Маргінальність інтерпретується як соціокультурний, ціннісно–смисловий та ідентифікаційний феномен. Робиться висновок, що маргінальність може мати два рівнозначні виміри: зовнішнього маркування та внутрішнього співвіднесення. Девіація та аномія постають не як обов’язкові, а як рівнозначно можливі форми поведінкових стратегій маргінала на рівні з абсолютно нормованою поведінкою. Внутрішнє переживання власного маргінального статусу за умови його критичного усвідомлення може зовсім не призводити до ненормативної поведінки за умови самокорекції поведінки індивідом. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.Item Проблема меншин у визначенні маргінальних груп: бідність та безчесність як фактори стигматизації та накладання табу(Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Емельяненко, Евгения Олеговна; Yemelyanenko, Ye.O.UK: Систематизуються критерії для виділення маргінальних груп у суспільстві в межах його історичного розвитку та на сьогодні, а також співвідносяться між собою явища меншості і маргінальності, маргінальності і бідності, маргінальності і професійної безчесності. Реалії сучасності роблять необхідним звернення до проблеми маргінальної культури в світлі вивчення ментальних установок та опису окремих маргінальних груп за критеріями їх стигматизації та накладання табу. При вивченні маргінальної культури з давніх часів і по сьогодні аналізуються заборони, що накладає суспільство задля власного нормального функціонування. EN: Criteria for the allocation of marginalized groups in society within its historical develop and today systematized; phenomenon of marginalized and minority, marginality and poverty, marginality and professional dishonesty related to each other. The realities of our time make it necessary to address the problem of marginal cultures in the light of the study of mental attitudes and describing certain marginalized groups as to their imposition stigma and taboo. In the study of marginal culture from ancient times to the present day is analyzed prohibition, which imposes the society for their normal functioning. RU: Систематизируются критерии для выделения маргинальных групп в обществе в пределах его исторического развития и сегодня, а также соотносятся между собой явления меньшинства и маргинальности, маргинальности и бедности, маргинальности и профессиональной бесчестности. Реалии современности делают необходимым обращение к проблеме маргинальной культуры в свете изучения ментальных установок и описания отдельных маргинальных групп по критериям их стигматизации и наложения табу. При изучении маргинальной культуры с древних времен и по сей день анализируются запреты, которые налагает общество для собственного нормального функционирования.Item Проблема меншин у визначенні маргінальних груп: бідність та безчесність як фактори стигматизації та накладання табу(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Систематизуються критерії для виділення маргінальних груп у суспільстві в межах його історичного розвитку та на сьогодні, а також співвідносяться між собою явища меншості і маргінальності, маргінальності і бідності, маргінальності і професійної безчесності. Реалії сучасності роблять необхідним звернення до проблеми маргінальної культури в світлі вивчення ментальних установок та опису окремих маргінальних груп за критеріями їх стигматизації та накладання табу. При вивченні маргінальної культури з давніх часів і по сьогодні аналізуються заборони, що накладає суспільство задля власного нормального функціонування. EN: Criteria for the allocation of marginalized groups in society within its historical develop and today systematized; phenomenon of marginalized and minority, marginality and poverty, marginality and professional dishonesty related to each other. The realities of our time make it necessary to address the problem of marginal cultures in the light of the study of mental attitudes and describing certain marginalized groups as to their imposition stigma and taboo. In the study of marginal culture from ancient times to the present day is analyzed prohibition, which imposes the society for their normal functioning. RU: Систематизируются критерии для выделения маргинальных групп в обществе в пределах его исторического развития и сегодня, а также соотносятся между собой явления меньшинства и маргинальности, маргинальности и бедности, маргинальности и профессиональной бесчестности. Реалии современности делают необходимым обращение к проблеме маргинальной культуры в свете изучения ментальных установок и описания отдельных маргинальных групп по критериям их стигматизации и наложения табу. При изучении маргинальной культуры с древних времен и по сей день анализируются запреты, которые налагает общество для собственного нормального функционирования.Item Прояви маргінальності в гетерогенних групах: проблеми формування компетенцій викладача в межах інклюзивної освіти(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: В умовах сучасної інформаційної цивілізації, внаслідок підвищення динаміки соціокультурних процесів, в результаті кризових явищ міра маргіналізації та гетерогенності груп учнів та студентів з кожним роком зростає. Успішність навчання і виховання в межах гетерогенних груп безпосередньо залежить від загальної компетентності та готовності вчителя і викладача до роботи з проявами маргінальності. Метою дослідження є аналіз основ компетентності і конкретизація професійної готовності викладача як системи окремих компетенцій, що дозволять педагогу раціонально структурувати групу за ознаками маргіналізації, забезпечити індивідуальний підхід і задовольнити освітні потреби і потреби в розвитку кожної особистості. Інклюзивна освіта обґрунтовується як єдина система, здатна задовольнити такі соціальні потреби сьогодні. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.Item Релігійна ідентичність та маргінальність як інтегративне ядро національного самовизначення в Україні(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Досліджується соціокультурна ідентичність особистості взагалі та громадян України зокрема. Висувається гіпотеза про взаємний визначальний зв’язок між різними вимірами та сферами ідентичності людини. Описуються щільні зв’язки між ідентичністю в сфері релігійних уподобань та національною та етнічною ідентичністю. Аналізуються особливості релігійного самовизначення християн України в конфесійному аспекті та в аспектів релігійного досвіду. Наводяться приклади зв’язків релігійної та політично–громадянської ідентичності в контексті автономного та гетерономного релігійного досвіду. Формулюється висновок про вирішальне значення врахування цих взаємозв’язків при формуванні механізмів політики державної безпеки та заходів розбудови національної держави. EN: Study is discovered the socio–cultural identity of the individual citizens in general and Ukraine in particular. There is conjecture of determining mutual relationship between different dimensions and spheres of human identity. In study describes tight links between identity in the field of religious preference and national and ethnic identity. Specific features of religious self–determination Christians in Ukraine in confessional aspect and in the aspect of religious experience have been analyzed. There is given examples of religious ties and political and civic identity in the context of autonomous and heteronomous religious experience. At the end critical conclusion about consideration these interactions in formation mechanisms of state security policy and national state building is formulated. RU: Исследуется социокультурная идентичность личности вообще и граждан Украины в частности. Выдвигается гипотеза о взаимно определяющей связи между различными измерениями и сферами идентичности человека. Описываются плотные связи между идентичностью в сфере религиозных предпочтений и национальной и этнической идентичностью. Анализируются особенности религиозного самоопределения христиан Украины в конфессиональном аспекте и в аспектов религиозного опыта. Приводятся примеры связей религиозной и политико–гражданской идентичности в контексте автономного и гетерономного религиозного опыта. Формулируется вывод о решающем значении учета этих взаимосвязей при формировании механизмов политики государственной безопасности и мероприятий становления национального государства.Item Російська мова як лінгва франка в Україні: семантичне навантаження та функціональна роль(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Здійснюється аналіз семантичного навантаження та функціональної ролі російської мови на території України. Сучасний стан вживання російської мови в мовних практиках населення України розглядається як об’єктивний результат історичного поступу, за якого російська мова штучно та примусово впроваджувалась у різні сфери життя: від освіти до побуту. Робиться висновок, що для багатьох етносів та народностей, використання російської мови носить в першу чергу утилітарний та функціональний характер: вона вживається перш ша все як вимушений та звичний засіб комунікації. Звісно, це віддаляє народності від власних мов і власних культур. У даній ситуації вбачаються чинники маргіналізації. Відповідно, державна мовна політика має бути в першу чергу спрямована в напрямку зменшення комунікативної функціонального навантаження російської мови з паралельним підвищення комунікативної ефективності української. EN: The socio–cultural dynamics of this stage a number of multidimensional unfolding and folding processes under pressure of globalization. The changes resulted in a large “open” cultures and social environment and high communicative. Violation of traditional forms of social and personal life transformation leads to the phenomenon of marginality and, consequently, updates its thinking. The basic starting point of the analysis should be a rethinking of the historical forms of marginalization, which is the purpose of this research raises intelligence. In different historical periods from the ancient tradition close to the nineteenth century in European civilization marginality is understood as a social and spiritual position that does not fit into the main cultural dominance and installation. Depending on the flatness and rigidity of these plants marginality also acquired their more or less categorically. Thus, the “cradle” can be considered marginal medieval town. Today marginality becomes also key characteristics of timelessness and extrastructural that draws parallels between our era and the era of the Middle Ages. RU: Социокультурная динамика начала XXI века разворачивается рядом многомерных и сложных процессов, находящихся под давлением условий глобализации. Изменения обусловили большую “открытость” культур и социальной среды и высокую коммуникативность. Нарушение традиционных форм общественной и личной жизнедеятельности приводит к трансформации самого феномена маргинальности и, как следствие, актуализирует его переосмысление. Базовой отправной точкой такого переосмысления должен стать анализ исторических форм маргинальности, что и является целью данной научной разведки. В разные исторические эпохи от античной традиции до самого XIX века в европейской цивилизации маргинальность понималась как социальная и духовная позиция, которая не вписывается в основные культурные доминанты и установки. В зависимости от категоричности и жесткости этих установок маргинальность также приобретала своих более или менее категоричных форм. Так, “колыбелью” маргинального можно считать средневековый город. Сегодня маргинальность приобретает также ключевые характеристики вневременности и внеструктурности, что проводит параллели между нашей эпохой и эпохой Средневековья.