EIRNUZP – Електронний інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка»

Інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка» – це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає та забезпечує довготривалий відкритий доступ до електронних публікацій та електронних версій документів наукового та навчально-методичного призначення, авторами яких є співробітники, аспіранти, докторанти та студенти Національного університету «Запорізька політехніка».

Положення про репозитарій >>

 

Recent Submissions

Item
Формування спортивної культури судентів IT-спецільностей у заклах вищої освіти як чинник збереження їх професійного здоров’я
(Національний університет "Запорізька політехніка", 2026) Єжова, Є. О.; Yezhova, Y. O.; Напалкова, Тетяна Вадимівна; Napalkova, Tetiana V.
Item
Психологія гри у вирішальні хвилини баскетбольного матчу
(Національний університет "Запорізька політехніка", 2026) Дудник, Юрій Ігорович; Dudniyk, Yurii I.; Лихолат, Поліна М.; Lykholat, Polina
Item
Обґрунтування та розробка технології отримання полімерного композиту на основі епоксидної смоли та подрібненої шкаралупи грецького горіха
(Національний університет «Запорізька політехніка», 2026) Войта, Владислав Володимирович; Voita, Vladislav V.
UK: У роботі обґрунтовано доцільність створення полімерного композиційного матеріалу на основі епоксидної смоли ЕД-20 та подрібненої шкаралупи грецького горіха для ремонтно-відновлювальних і декоративно-оздоблювальних застосувань. Актуальність дослідження зумовлена потребою у доступних, технологічно простих та екологічно орієнтованих матеріалах для відновлення пошкоджених дерев’яних елементів, зокрема вікон, дверей, меблевих і декоративних виробів. У літературному огляді показано, що шкаралупа грецького горіха є перспективним лігноцелюлозним наповнювачем, який дає змогу зменшити витрати полімерної матриці, надати композиту природної текстури та регулювати його експлуатаційні властивості. Експериментально визначено насипну густину подрібненої шкаралупи, що становила 0,345 г/см³, а також вміст вологи та летких речовин – (8,91±0,05) %. Запропоновано технологічну схему виготовлення композитів, яка передбачає сушіння наповнювача, змішування епоксидної смоли з твердником ПЕПА у співвідношенні 9:1, введення наповнювача у кількості 10%, 30% і 50%, формування зразків у силіконових формах і тверднення протягом 48 годин. Встановлено, що густина отриманих матеріалів перебуває в межах 1,09–1,20 г/см³, а зразок із 30% наповнювача має найвище значення густини. Показано, що надмірне наповнення ускладнює лиття через підвищення в’язкості суміші. Результати підтверджують перспективність розробленого композиту як доступного матеріалу з ремонтним і декоративним потенціалом. EN: The work substantiates the feasibility of creating a polymer composite material based on ED-20 epoxy resin and ground walnut shell for repair, restoration, decorative and finishing applications. The relevance of the study is determined by the need for accessible, technologically simple and environmentally oriented materials for restoring damaged wooden elements, in particular windows, doors, furniture and decorative products. The literature review shows that walnut shell is a promising lignocellulosic filler that makes it possible to reduce polymer matrix consumption, give the composite a natural texture and regulate its operational properties. The bulk density of the ground walnut shell was experimentally determined as 0.345 g/cm³, and the content of moisture and volatile substances was (8.91±0.05) %. A technological scheme for producing composites was proposed, including drying of the filler, mixing epoxy resin with PEPA hardener in a 9:1 ratio, adding filler in amounts of 10%, 30% and 50%, forming samples in silicone molds and curing for 48 hours. It was found that the density of the obtained materials is in the range of 1.09–1.20 g/cm³, and the sample with 30% filler has the highest density value. Excessive filling complicates casting due to increased viscosity of the mixture. The results confirm the prospects of the developed composite as an accessible material with repair and decorative potential.
Item
Особливості вертолітних антен ближнього зв'язку
(Національний університет «Запорізька політехніка», 2026) Логачова, Людмила Михайлівна; Logachova, Ljudmila M.; Морщавка, Сергій Володимирович; Morshchavka, Sergii; Трухачов, Артем В'ячеславович; Trukhacov, Artem V.
Item
Дослідження корозії кобальтохромових стоматологічних сплавів
(Національний університет «Запорізька політехніка», 2026) Семеренко, Андрій Михайлович; Semerenko, Andrii Mykhailovych
UK: Об’єкт досліджень – зразки кобальтохромового стоматологічного сплаву. Мета роботи – дослідження процесу корозії кобальтохромового стоматологічного сплаву у розчинах кислот (сульфатній, оцтовій) та натрію хлориду без додавання та в присутності рослинного екстракту (з кори дубу). Методи дослідження: приготування водних вилучень з рослинної сировини, зважування на аналітичних вагах, гравіметричний аналіз визначення швидкості корозії. У дипломній роботі проведено аналіз швидкості корозії кобальтохромового стоматологічного сплаву гравіметричним методом без інгібітора та в присутності водного вилучення з кори дубу («зеленого» інгібітора). Виконаний дипломний проєкт включає такі складові: літературний огляд за темою дипломної роботи; опис характеристик матеріалів; методики, що використовували в процесі дослідження; обробка експериментальних даних; висновки. EN: The object of research is samples of cobaltochrome dental alloy. The purpose of the work is to study the process of corrosion of cobaltochrome dental alloy in solutions of acids (sulfate, acetic) and sodium chloride without addition and in the presence of a plant extract (from oak bark). Research methods: preparation of aqueous extractions from plant raw materials, weighing on analytical balances, gravimetric analysis of corrosion rate determination. In the thesis, the corrosion rate of cobalt-chrome dental alloy was analyzed by the gravimetric method without an inhibitor and in the presence of aqueous extraction from oak bark («green» inhibitor). The completed diploma project includes the following components: a literature review on the topic of the diploma thesis; description of material characteristics; methods used in the research process; experimental data processing; conclusions.