Наукові статті кафедри філософії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Психолого-педагогічні основи інтерактивного навчання у вищій школі.(Видавничий дім ”Гельветика”, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: У даній статті пропонується зосередити увагу на специфіці такої інноваційної методики навчання у вищій школі, як педагогіка співробітництва, в основі якої лежить суб’єкт-суб’єктна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу. Розглядаються групові форми роботи студентів в межах педагогіки співробітництва, основаної на діалозі, обміні змістами, співробітництві його учасників, здатності працювати в команді. EN: This articleoffers to focus on negative silence, as the kind ofpsychological sadism in nonverbal communicative tactics and destructive communication. This is a cause and result of a crisismanifestation between people and their alienation from each other.Item Поняття недіяння в контексті даоської філософської традиції(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2021) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті зроблена спроба розібратися, чому саме, не зважаючи на багатовіковий досвід дослідження принципу недіяння, воно ще досі залишається недостатньо розробленим і тому у більшості випадків недосяжним для його практичного застосування. Висвітлені дві основні причини цього. авторка статті дійшла висновку, що недіяння - це не бездіяльність і не пасивна діяльність, а особливий вид діяльності, що не зводиться ні до якої іншої діяльності. В результаті дослідження авторка статті схиляється до визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності. EN: In the article, the sample of research is broken up, which is why, without regard to the rich proof of the principle of non-delivery, it still lacks sufficient expansion, and to that, for the most part, it is unattainable for this practical reason. There are two main reasons for this. the author of the article has given the Visnovka, that the week is not a lack of activity and not a passive activity, but a special kind of activity, which does not lead to any other activity. As a result of the investigation, the author of the article shirks to the point of being recognized as a non-working process as a process of spontaneous activity. RU: В статье проанализирована проблема искусства жить в философском аспекте. Сделана попытка уточняющего осмысления философского категориального аппарата дефиниции искусства жить. Проанализирован механизм взаимодействия экзистенции человека с его жизнетворчеством, в результате чего происходит самоосуществления человеческого «Я».Item Мистецтво жити: філософський ракурс(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті проаналізована проблема мистецтва жити у філософському аспекті. Зроблена спроба уточнюючого осмислення філософського категоріального апарату щодо дефініції мистецтва жити. Проаналізований механізм взаємодії екзистенції людини з її життєтворчістю, у результаті чого відбувається самоздійснення людського «Я». EN: The article analyzes the problem of the art of living in a philosophical aspect. An attempt has been made to clarify the philosophical categorical apparatus of the definition of the art of living. The mechanism of interaction of a person's existence with his life-creation is analyzed, as a result of which the self-realization of the human "I" occurs. RU: В статье проанализирована проблема искусства жить в философском аспекте. Сделана попытка уточняющего осмысления философского категориального аппарата дефиниции искусства жить. Проанализирован механизм взаимодействия экзистенции человека с его жизнетворчеством, в результате чего происходит самоосуществления человеческого «Я».Item «Самість», «екзистенція», «життя» у самоздійсненні людського «я»(Луцьк: Східноєвропейський національного університет ім. Лесі Українки, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті зроблено огляд філософських поглядів на сутність категорій «самість», «екзистенція», «життя», узагальнені різні теоретичні концепції та підходи до цих категорій. здійснена спроба єдиної сутнісної визначеності кожної з цих категорій. В результаті порівняльного аналізу встановлено спільне і відмінне між ними і представлений механізм взаємодії «самості», «екзистенції» і «життя» у самоздійсненні людського «Я», як реалізації потенційних можливостей, здібностей і хисту людини. EN: The article provides an overview of the philosophical views on the essence of the categories “self”, “existence”, “life” in such philosophical areas of modern European non-classical philosophy, as existentialism, philosophy of life and Freudism. The author of the article summarized the various theoretical concepts and approaches to these categories and made an attempt to unify the essential RU: В статье сделан обзор философских взглядов на сущность категорий «самость», «экзистенция», «жизнь», обобщены разные теоретические концепции и подходи к этим категориям, осуществлена попутка единой сущностной определенности каждой из этих категорій. В результате сравнительного анализа установлено общее и отличное между ними и представлен механизм взаимодействия «самости», «экзистенции» и «жизни» в самоосуществлении человеческого «Я», как реализации потенциальных возможностей, способностей и таланта человека.Item Філософи 20 століття щодо феномену спілкування(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами 20 століття, дослідження категорії спілкування «Я», «Ти», категорії «Воно», «Ми», їх взаємопереходи один в одного. Продовжено опрацювання суб`єкт-cуб`єктних і суб`єкт-об`єктних відношень, які визнані взаємодоповнюючими, а не ієрархічними. EN: In the article the observation analysis of the studies of the phenomenon of communication by philosophers of the 20 th century is done. «I», «You», «It», «We» and their inter transformations into each other are observed. The processing of subject-subjective and object-object relationships, recognized as complementary rather than hierarchical, has been continued. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами 20 столетия, исследование категории общение «Я», «Ты», категории «Оно». «Мы», их взаимопереходы в друг друга. Продолжена проработка субъект-cубъектних і субъект-объектних отношений, признанных как взаимодополняющих, а не иерархических.Item Філософи 19 століття щодо феномену спілкування(Видавничий дім ”Гельветика”, 2017) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами 19 століття. З’ясовано, що німецька класична філософія поклала початок вивченню системи суб’єкт-об'єктних відношень, що є основою спілкування, аналізу категорій "суб'єкт" і "об'єкт". В статті підкреслено, що саме Л.Фейєрбах поглибив дослідження суб'єкта й об'єкта на матеріалістичній основі й виділив такі вихідні категорії спілкування, як "Я" і "Ти" і розпочав вивчення зв'язку “Я –Ти”. Крім того, герменевтика цього періоду почала вивчення такого вихідного поняття спілкування як "розуміння". Розуміння в системі спілкування розглядається, як дещо інше, ніж розуміння в гносеологічному сенсі. Спілкування ж зводилося герменевтикою лише до духовного зв'язку індивідуальних суб'єктів. Засновники марксизму вперше висловили думку, що спілкування не обмежується духовною сферою суспільства, що воно набагато ширше, зокрема, може бути і матеріально-практичним. EN: In the article the observation analysis of the studies of the phenomenon of communication by philosophers of the 19th century is done. It was found that German classical philosophy has initiated the study of subject-object relations that are the basis of dialogue, analysis of categories of "subject" and "object". The article stresses that L.Feyyerbah has deepened the research of subject and object on the materialistic basis and identified the following initial communication category as "I" and "You" and started to study the interrelations between "I" and "You". In addition, hermeneutics of that period began the study of the basic concept of communication as "understanding." Understanding in the communication system is viewed as somewhat different than understanding in the epistemological sense. Communication in hermeneutics relied only on spiritual connection of individual subjects. For the first time the founders of Marxism expressed the view that communication is not limited to the spiritual sphere of society, it is much wider, in particular, it can be a practical material. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами 19 века. Выяснено, что немецкая классическая философия положила начало изучению системы субъект-объектных отношений, являющихся основой общения, анализу категорий “субъект” и “объект”. В статье подчеркнуто, что именно Л. Фейербах углубил исследование субъекта и объекта на материалистической основе и выделил такие исходные категории общения, как “Я” и “Ты”, и начал изучение связи “Я – Ты”. Кроме того, герменевтика этого периода начала изучение такого исходного понятия общения, как “понимание”. Понимание в системе общения рассматривается, как нечто иное, чем понимание в гносеологическом смысле. Общение же сводится герменевтикой только к духовной связи индивидуальных субъектов. Основатели марксизма впервые высказывают мысль, что общение не ограничивается духовной сферой общества, что оно намного шире, в частности, может быть и материально-практическим.Item Філософи Нового часу щодо феномену спілкування(Видавничий дім ”Гельветика”, 2017) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами Нового часу. Розглянуто соціально-філософське осмислення феномену спілкування Р. Декартом в обґрунтуванні можливості взаємодії різних "Я" мислячого суб'єкта, коли міжсуб’єктність утримується у суб'єкті, у спроможності його чистої уяви. Виявлено, що міжсуб’єктна взаємодія різних особистостей аналізується у соціальних ідеях Томаса Гоббса, яким зроблено висновок, що спілкуванню треба навчати, його потрібно ввести в систему виховання й освіти, щоб людина була переконана в перевагах цього виду людської взаємодії. Автором статті з’ясовано, що Ф.М. Вольтер, багато зробивший у дослідженні категорії свободи, прийшов до висновку про обмеженість своєї свободи свободою іншого, і це мало вихід на проблему спілкування. Але Ф.М. Вольтер так свою думку далі і не розвинув. В статті підкреслено, що саме Д. Дідро продовжив дослідження Т. Гоббса щодо міжсуб’єктної взаємодії, але, на відміну від Гоббса, приділив увагу не соціальному спілкування, а міжособистісному. EN: In the article the observation analysis of achievements of the communication phenomenon, done by Philosophers of New Time, was investigated. The socio-philosophical understanding of the phenomenon of communication was considered by R. Dekart via the rational interoperability of the various "I" of thinking subject, when intersubjectivity existed in the subject, as the ability of pure imagination. It was revealed that the interaction of different personalities is analyzed in social ideas of Thomas Hobbes, who concluded that the communication should be taught, it must be added to upbringing and education in order a man was convinced of the advantages of this kind of human interaction. The author of the article found that F.M.Volter, discovered much in the study of category of freedom and he concluded that there is his freedom restriction by other one’s freedom and this had impact on the problem of communication. But F.M.Volter didn’t develop his study. The article stressed that it was D. Didro, who continued Hobbes’researches about persons interaction , but on the contrary from T. Hobbes ,he paid attention to interpersonal,but not social communication. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами Нового времени. Рассмотрено социально-философское осмысление феномена общения Р. Декартом в обосновании возможности взаимодействия различных «Я» мыслящего субъекта, когда межсубъектность содержится в субъекте, в способности его чистого воображения. Выявлено, что межсубъектное взаимодействие различных личностей анализируется в социальных идеях Томаса Гоббса, которым сделан вывод, что общению нужно учить, его нужно ввести в систему воспитания и образования, чтобы человек был убежден в преимуществах этого вида человеческого взаимодействия. Автором статьи установлено, что Ф.М. Вольтер, много сделавший в исследовании категории свободы, пришел к выводу об ограниченности своей свободы свободой другого, и это имело выход на проблему общения. Но Ф.М. Вольтер так свою мысль дальше и не развил. В статье подчеркивается, что именно Д. Дидро продолжил исследования Т. Гоббса о межсубъектном взаимодействии, но, в отличие от Гоббса, уделил внимание не социальному общению, а межличностному.Item Релігійна ідентичність та маргінальність як інтегративне ядро національного самовизначення в Україні(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Досліджується соціокультурна ідентичність особистості взагалі та громадян України зокрема. Висувається гіпотеза про взаємний визначальний зв’язок між різними вимірами та сферами ідентичності людини. Описуються щільні зв’язки між ідентичністю в сфері релігійних уподобань та національною та етнічною ідентичністю. Аналізуються особливості релігійного самовизначення християн України в конфесійному аспекті та в аспектів релігійного досвіду. Наводяться приклади зв’язків релігійної та політично–громадянської ідентичності в контексті автономного та гетерономного релігійного досвіду. Формулюється висновок про вирішальне значення врахування цих взаємозв’язків при формуванні механізмів політики державної безпеки та заходів розбудови національної держави. EN: Study is discovered the socio–cultural identity of the individual citizens in general and Ukraine in particular. There is conjecture of determining mutual relationship between different dimensions and spheres of human identity. In study describes tight links between identity in the field of religious preference and national and ethnic identity. Specific features of religious self–determination Christians in Ukraine in confessional aspect and in the aspect of religious experience have been analyzed. There is given examples of religious ties and political and civic identity in the context of autonomous and heteronomous religious experience. At the end critical conclusion about consideration these interactions in formation mechanisms of state security policy and national state building is formulated. RU: Исследуется социокультурная идентичность личности вообще и граждан Украины в частности. Выдвигается гипотеза о взаимно определяющей связи между различными измерениями и сферами идентичности человека. Описываются плотные связи между идентичностью в сфере религиозных предпочтений и национальной и этнической идентичностью. Анализируются особенности религиозного самоопределения христиан Украины в конфессиональном аспекте и в аспектов религиозного опыта. Приводятся примеры связей религиозной и политико–гражданской идентичности в контексте автономного и гетерономного религиозного опыта. Формулируется вывод о решающем значении учета этих взаимосвязей при формировании механизмов политики государственной безопасности и мероприятий становления национального государства.Item Маргінальність як джерело дійсної екзистенції та парадокс людського буття(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Дослідження розкриває екзистенційну природу маргінальності у її зв’язках із часом, характеризуючи її парадоксальність. Маргінальність відкривається свідомості в помежевій ситуації і тому має екзистенційну природу. Природа маргінальності є свідомість в аспекті можливості іншого, яка являє собою реалізацію «інтуїції невизначеності». Маргінальність містить змістовність, проте ця змістовність не вкладається в жодні межі визначеності і пред ставлена безперервним переходом. Це дає можливість розглядати маргінальність як чистий час. Темпоральна природа маргінальності передбачає будь–які зміни, що ведуть до появи нової цілісної свідомості. Але перебування в постійній перехідності спричиняє непомірний тиск і деструктивний вплив на людину. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.Item Поведінкові стратегії маргінальної особистості(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Аналізуються та порівнюються феномени девіації, аномії та маргінальності за критерієм відношення до соціальної норми. Стверджується, що маргінальність постає більш складним та багатоплановим феноменом, що має зв’язки з девіацією та аномією, проте принципово не може зводитись до них. Розкривається поведінкова сутність девіації та аномії. Маргінальність інтерпретується як соціокультурний, ціннісно–смисловий та ідентифікаційний феномен. Робиться висновок, що маргінальність може мати два рівнозначні виміри: зовнішнього маркування та внутрішнього співвіднесення. Девіація та аномія постають не як обов’язкові, а як рівнозначно можливі форми поведінкових стратегій маргінала на рівні з абсолютно нормованою поведінкою. Внутрішнє переживання власного маргінального статусу за умови його критичного усвідомлення може зовсім не призводити до ненормативної поведінки за умови самокорекції поведінки індивідом. EN: Phenomenon of deviation, anomie and marginality have been analyzed and compared on criteria related to social norms. It is stated that marginality appears more complex and a multidisciplinary phenomenon that is interconnected with deviation and anomie, but can not be limited to them in principle. It reveals the essence of behavioral deviation and anomie. Marginality interpreted as a socio-cultural and value–semantic identifcation phenomenon. It is concluded that marginality can be equivalent to two dimensions: internal and external marking of correlation. Deviation and anomie appear not as mandatory as well as the possible equivalent forms of behavioral strategies marginal along with a totally normalized behavior. The person’s inner experience of own marginal status can not lead to inappropriate behavior in conditions of critical conscious mind and self–correction of the individual behavior. RU: Анализируются и сравниваются феномены девиации, аномии и маргинальности по критерию отношения к социальной норме. Утверждается, что маргинальность является более сложным и многоплановым феноменом, хоть и имеет связи с девиацией и аномией, однако принципиально не может сводиться к ним. Раскрывается поведенческая сущность девиации и аномии. Маргинальность интерпретируется как социокультурный, ценностно-смысловой феномен. Делается вывод, что маргинальность может иметь два равнозначных измерения: внешней маркировки и внутреннего соотнесения. Девиация и аномия предстают не как обязательные, но как равнозначно возможные формы поведенческих стратегий маргинала наравне с абсолютно нормированным поведением. Внутреннее переживание собственного маргинального статуса при его критическом осознании может вовсе не приводить к ненормативному поведению при самокоррекции поведения индивидом.Item Російська мова як лінгва франка в Україні: семантичне навантаження та функціональна роль(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Здійснюється аналіз семантичного навантаження та функціональної ролі російської мови на території України. Сучасний стан вживання російської мови в мовних практиках населення України розглядається як об’єктивний результат історичного поступу, за якого російська мова штучно та примусово впроваджувалась у різні сфери життя: від освіти до побуту. Робиться висновок, що для багатьох етносів та народностей, використання російської мови носить в першу чергу утилітарний та функціональний характер: вона вживається перш ша все як вимушений та звичний засіб комунікації. Звісно, це віддаляє народності від власних мов і власних культур. У даній ситуації вбачаються чинники маргіналізації. Відповідно, державна мовна політика має бути в першу чергу спрямована в напрямку зменшення комунікативної функціонального навантаження російської мови з паралельним підвищення комунікативної ефективності української. EN: The socio–cultural dynamics of this stage a number of multidimensional unfolding and folding processes under pressure of globalization. The changes resulted in a large “open” cultures and social environment and high communicative. Violation of traditional forms of social and personal life transformation leads to the phenomenon of marginality and, consequently, updates its thinking. The basic starting point of the analysis should be a rethinking of the historical forms of marginalization, which is the purpose of this research raises intelligence. In different historical periods from the ancient tradition close to the nineteenth century in European civilization marginality is understood as a social and spiritual position that does not fit into the main cultural dominance and installation. Depending on the flatness and rigidity of these plants marginality also acquired their more or less categorically. Thus, the “cradle” can be considered marginal medieval town. Today marginality becomes also key characteristics of timelessness and extrastructural that draws parallels between our era and the era of the Middle Ages. RU: Социокультурная динамика начала XXI века разворачивается рядом многомерных и сложных процессов, находящихся под давлением условий глобализации. Изменения обусловили большую “открытость” культур и социальной среды и высокую коммуникативность. Нарушение традиционных форм общественной и личной жизнедеятельности приводит к трансформации самого феномена маргинальности и, как следствие, актуализирует его переосмысление. Базовой отправной точкой такого переосмысления должен стать анализ исторических форм маргинальности, что и является целью данной научной разведки. В разные исторические эпохи от античной традиции до самого XIX века в европейской цивилизации маргинальность понималась как социальная и духовная позиция, которая не вписывается в основные культурные доминанты и установки. В зависимости от категоричности и жесткости этих установок маргинальность также приобретала своих более или менее категоричных форм. Так, “колыбелью” маргинального можно считать средневековый город. Сегодня маргинальность приобретает также ключевые характеристики вневременности и внеструктурности, что проводит параллели между нашей эпохой и эпохой Средневековья.Item Проблема меншин у визначенні маргінальних груп: бідність та безчесність як фактори стигматизації та накладання табу(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2016) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Систематизуються критерії для виділення маргінальних груп у суспільстві в межах його історичного розвитку та на сьогодні, а також співвідносяться між собою явища меншості і маргінальності, маргінальності і бідності, маргінальності і професійної безчесності. Реалії сучасності роблять необхідним звернення до проблеми маргінальної культури в світлі вивчення ментальних установок та опису окремих маргінальних груп за критеріями їх стигматизації та накладання табу. При вивченні маргінальної культури з давніх часів і по сьогодні аналізуються заборони, що накладає суспільство задля власного нормального функціонування. EN: Criteria for the allocation of marginalized groups in society within its historical develop and today systematized; phenomenon of marginalized and minority, marginality and poverty, marginality and professional dishonesty related to each other. The realities of our time make it necessary to address the problem of marginal cultures in the light of the study of mental attitudes and describing certain marginalized groups as to their imposition stigma and taboo. In the study of marginal culture from ancient times to the present day is analyzed prohibition, which imposes the society for their normal functioning. RU: Систематизируются критерии для выделения маргинальных групп в обществе в пределах его исторического развития и сегодня, а также соотносятся между собой явления меньшинства и маргинальности, маргинальности и бедности, маргинальности и профессиональной бесчестности. Реалии современности делают необходимым обращение к проблеме маргинальной культуры в свете изучения ментальных установок и описания отдельных маргинальных групп по критериям их стигматизации и наложения табу. При изучении маргинальной культуры с древних времен и по сей день анализируются запреты, которые налагает общество для собственного нормального функционирования.Item Особливості репрезентації форм маргінального в різні історичні епохи(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Соціокультурна динаміка початку ХХІ століття розгортається низкою багатомірних та складаних процесів, що знаходяться під тиском умов глобалізації. Зміни обумовили велику “відкритість” культур та соціального середовища і високу комунікативність. Порушення традиційних форм суспільної та особистої життєдіяльності призводить до трансформації самого феномена маргінальності і, як наслідок, актуалізує його переосмислення. Базовою відправною точкою такого переосмислення має стати аналіз історичних форм маргінальності, що і постає метою даної наукової розвідки. В різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації маргінальність розумілась як соціальна та духовна позиція, що не вписується в основні культурні домінанти та установки. В залежності від категоричності та жорсткості цих установок маргінальність також набувала своїх більш чи менш категоричних форм. Так, “колискою” маргінального можна вважати середньовічне місто. Сьогодні маргінальність набуває також ключові характеристики позачасовості та позаструктурності, що проводить паралелі між нашою добою і добою Середньовіччя. EN: The socio–cultural dynamics of this stage a number of multidimensional unfolding and folding processes under pressure of globalization. The changes resulted in a large “open” cultures and social environment and high communicative. Violation of traditional forms of social and personal life transformation leads to the phenomenon of marginality and, consequently, updates its thinking. The basic starting point of the analysis should be a rethinking of the historical forms of marginalization, which is the purpose of this research raises intelligence. In different historical periods from the ancient tradition close to the nineteenth century in European civilization marginality is understood as a social and spiritual position that does not fit into the main cultural dominance and installation. Depending on the flatness and rigidity of these plants marginality also acquired their more or less categorically. Thus, the “cradle” can be considered marginal medieval town. Today marginality becomes also key characteristics of timelessness and extrastructural that draws parallels between our era and the era of the Middle Ages. RU: Социокультурная динамика начала XXI века разворачивается рядом многомерных и сложных процессов, находящихся под давлением условий глобализации. Изменения обусловили большую “открытость” культур и социальной среды и высокую коммуникативность. Нарушение традиционных форм общественной и личной жизнедеятельности приводит к трансформации самого феномена маргинальности и, как следствие, актуализирует его переосмысление. Базовой отправной точкой такого переосмысления должен стать анализ исторических форм маргинальности, что и является целью данной научной разведки. В разные исторические эпохи от античной традиции до самого XIX века в европейской цивилизации маргинальность понималась как социальная и духовная позиция, которая не вписывается в основные культурные доминанты и установки. В зависимости от категоричности и жесткости этих установок маргинальность также приобретала своих более или менее категоричных форм. Так, “колыбелью” маргинального можно считать средневековый город. Сегодня маргинальность приобретает также ключевые характеристики вневременности и внеструктурности, что проводит параллели между нашей эпохой и эпохой Средневековья.Item Прояви маргінальності в гетерогенних групах: проблеми формування компетенцій викладача в межах інклюзивної освіти(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: В умовах сучасної інформаційної цивілізації, внаслідок підвищення динаміки соціокультурних процесів, в результаті кризових явищ міра маргіналізації та гетерогенності груп учнів та студентів з кожним роком зростає. Успішність навчання і виховання в межах гетерогенних груп безпосередньо залежить від загальної компетентності та готовності вчителя і викладача до роботи з проявами маргінальності. Метою дослідження є аналіз основ компетентності і конкретизація професійної готовності викладача як системи окремих компетенцій, що дозволять педагогу раціонально структурувати групу за ознаками маргіналізації, забезпечити індивідуальний підхід і задовольнити освітні потреби і потреби в розвитку кожної особистості. Інклюзивна освіта обґрунтовується як єдина система, здатна задовольнити такі соціальні потреби сьогодні. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.Item Конструювання маргінальності та агенти цього процесу(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2013) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Мета наукового пошуку зосереджується на визначенні, систематизації та характеристиці суб’єктів конструювання маргінальності. Основою для такої аналітичної діяльності є розуміння етапів процесу марігіналізації. Сам процес маргіналізації може розгортатись за двома векторами: ззовні та зсередини. За умови розгортання процесу маргіналізації зсередини маргінальний статус індивіда визначає суспільство. При цьому задіяними є такі суб’єкти конструювання маргінальності: 1) особи, що задіяні в процесах продукування соціальних норм та духовних цінностей; 2) особи, що задіяні в розповсюдження сформованих норм та цінностей; 3) особи, що в своїй діяльності закріплюють соціальні бар’єри, обмежуючи маргінала у правах та витісняючи його з “основного” суспільства. За умови, що процес марганалізації рухається вектором зсередини провідним суб’єктом конструювання маргінальності стає сам індивід та його найближче оточення, яке є для нього психологічно значимими. EN: The purpose of scientific research is focused on identifying, organizing and characterizing subjects design marginality. The basis for this analysis is to understand the business process steps marginality. The process of marginalization can be deployed in two vectors: the outside and inside. If the deployment process of marginalization from within the individual determines the marginal society. In this case, the following entities are involved construction of marginality: 1) persons involved in the production processes of social norms and religious values; 2) persons involved in the distribution of the prevailing norms and values; 3) persons in their activities reinforce social barriers limiting the rights of marginal and displacing it from the "core" of society. Provided that the process moves marginality vector inside key subject construction of marginality becomes the individual himself and his inner circle, which is for him psychologically significant. RU: Цель научного поиска сосредотачивается на определении, систематизации и характеристике субъектов конструирования маргинальности. Основой для такой аналитической деятельности является понимание этапов процесса маригинализации. Сам процесс маргинализации может разворачиваться по двум векторам: снаружи и изнутри. При развертывания процесса маргинализации изнутри маргинальный статус индивида определяет общество. При этом задействованы такие субъекты конструирования маргинальности: 1) лица, которые участвуют в процессах выработки социальных норм и духовных ценностей; 2) лица, которые участвуют в распространение сложившихся норм и ценностей; 3) лица, в своей деятельности закрепляют социальные барьеры, ограничивая маргинала в правах и вытесняя его из “основного” общества. При условии, что процесс марганализации движется по вектору изнутри, ведущим субъектом конструирования маргинальности становится сам индивид и его ближайшее окружение, которое является для него психологически значимыми.Item Витоки та підґрунтя феноменів маргінального(Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, 2014) Ємельяненко, Євгенія Олегівна; Yemelyanenko, Ye.O.; Емельяненко, Евгения ОлеговнаUK: Досліджуючи маргінальність так чи інакше доводиться звертатись до питання її онтологічних підґрунть. Вони є визначальним фактором щодо формування феноменологічних форм, які ми бачимо як прояви маргінальності в соціокультурній практиці. Застосовуючи метод феноменологічної редукції, здійснюється спроба виокремити витоки та підґрунтя маргінальності як феномену. В основі пошуків лежить уявлення про типізацію та стандартизацію як мисленнєві операції, що дозволяють людині та суспільству осягнути незвичне і невідоме, і, відповідно, постають першим підґрунтям маргінальності. Типізація виділяє певні “місця”, “поля” в соціальному просторі в межах яких все є звичним та зрозумілим, оскільки володіє переліком необхідних рис та характеристик. Ці риси і характеристики – габітус – постають критеріями можливості знаходження індивіда в межах певного соціокультурного простору, а їх відсутність, або наявність інших, незвичних рис – критеріями для винесення індивіда на межу цього простору. З іншого боку маргінальність розглядається як категорія простору. Чужацтво – надмірна мобільність та активне переміщення людини, неможливість з певністю віднести її до певної країни, культури тощо – обумовлює існування цього індивіда поза або на межі соціокультурного середовища, і також є підґрунтям маргінальності. Ці підґрунтя є тісно взаємопов’язаними, проте чітко відокремленими один від одного при чому одне з них обов’язково поставатиме як первинне. EN: Studying marginality, anyway have to turn to the question of its ontological foundations. These basics are the determining factor for the formation of phenomenological forms that we see manifestations of marginality in as socio–cultural practice. Applying the method of phenomenological reduction is an attempt to highlight the origins and foundations of marginality as a phenomenon. These searches are based on the idea of typing and standardization as mental operations that give a person the opportunity to learn the unfamiliar and unusual and therefore act first base marginalization. Typing identifies certain “place”, “field” in the social space within which everything becomes familiar and understandable, as acquiring a set of required features and characteristics. These traits and characteristics – habitus – become possible stay of the individual criteria within certain socio–cultural space, and their presence or absence of other unusual features – criteria for issuance of an individual outside of this space. On the other hand, is regarded as a marginal category space. Outlying – increased mobility and active movement, inability to assignment to a particular country, culture, etc. Determines the existence of the individual is at the border or cultural space and also serves source marginality. These bases are closely related, but at the same time clearly demarcated from each other, despite the fact that one of them must be the primary advocates. RU: Изучая маргинальность, так или иначе приходится обращаться к вопросу о его онтологических основах. Эти основы являются определяющим фактором для формирования феноменологических форм, которые мы видим как проявления маргинальности в социокультурной практике. Применяя метод феноменологической редукции, осуществляется попытка выделить истоки и основы маргинальности как феномена. Эти поиски основываются на представлении о типизации и стандартизации как мыслительных операциях, которые дают человеку возможность освоить непривычное и необычное и, соответственно, выступают первым основанием маргинализации. Типизация выделяет определенные “места”, “поля” в социальном пространстве, в пределах которых все становится привычным и понятным, так как приобретает набор необходимых черт и характеристик. Эти черты и характеристики – габитус – становятся критериями возможности пребывания индивида в пределах некого социокультурного пространства, а их отсутствие или наличие других, непривычных черт – критериями вынесения индивида за пределы этого пространства. С другой стороны, маргинальность рассматривается как категория пространства. Чужачество – повышенная мобильность и активное перемещение, невозможность отнесения к определенной стране, культуре и т.д. – обусловливает существование индивида вне или на границе социокультурного пространства и также выступает истоком маргинальности. Эти основания тесно связаны между собой, но в то же время четко разграничены друг от друга, при том, что одно из них обязательно выступает первичным.Item Особливості уявлень про релігію студента технічного університету України: спроба узагальнення(Центр сучасної педагогіки «Навчання без кордонів», Монреаль, Канада, 2018) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга ВалериевнаUK: Запропонований соціально-філософський аналіз особливостей уявлень з приводу релігії студентів технічної вищої школи Новітньої України, який спирається на конкретні матеріали, отримані при поточних опитуваннях студентів з навчальної дисципліни «релігієзнавство». Сучасний світ є складним для життя. Він вимагає від людини, особливо фахівця з вищою технічною освітою, – який є відповідальним за майбутній розвиток людської цивілізації, – широкої інтелектуальної ерудиції та соціальної компетентності. Чи притаманні такі якості сучасному студенту технічного університету України? EN: The article proposes a socio-philosophical analysis of the peculiarities of religious concepts of the students in the technical high school of the New Ukraine. This analysis is based on specific materials obtained from actual students’ surveys on the academic discipline «Religious Studies». The modern world is difficult for life. It requires a person, especially a specialist with a higher technical education – who is responsible for the future development of human civilization – wide intellectual erudition and social competence. Do you have such qualities for a modern student in the Technical University of Ukraine? RU: Предложен социально-философский анализ особенностей представлений о религии студентов технической высшей школы современной Украины, который опирается на конкретные материалы, полученные при текущих опросах студентов по учебной дисциплине «религиоведение». Современный мир сложный для жизни. Он требует от человека, особенно специалиста с высшим техническим образованием, – который ответственен за будущее развитие человеческой цивилизации, – широкой интеллектуальной эрудиции и социальной компетентности. Присущи ли такие качества современном студенту технического университета Украины?Item Соціогуманітарний вимір здібностей випускника сучасної вищої технічної освіти(Видавництво“Бриз”, Монреаль, Канада, 2018) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Бондаренко, Ольга Валериевна; Bondarenko, Olha V.UK: Здійснено аналіз актуальних ідей з проблематики місця та ролі викладання соціогуманітарних дисциплін у технічній вищій школі України. Виходячи із компетентнісного підходу у системі сучасної вищої освіти, розкривається специфіка набуття здобувачами технічної вищої освіти універсальних загальних компетентностей соціогуманітарного виміру. EN: Actual ideas about the place and role of teaching socio-humanitarian disciplines in the technical high school of Ukraine are analyzed. Proceeding from the competence approach in the system of modern higher education, the specificity of acquiring technical higher education of universal general competencies of the socio-humanitarian dimension is revealed. RU: Анализируются актуальные идеи по проблематике места и роли преподавания социогуманитарных дисциплин в технической высшей школе Украины. Исходя из компетентностного подхода в системе современного высшего образования, раскрывается специфика получения соискателями технического высшего образования универсальных общих компетентностей социогуманитарного уровня.Item Сучасна «економічна людина» та цінності розвитку економічної культури: людиновимірність економічного розвитку(Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2016) Бондаренко, Ольга Валеріївна; Bondarenko, Olha V.; Бондаренко, Ольга ВалериевнаUK: Досліджуються особливості, а також власне тема й проблема, людиновимірності економічного розвитку сучасного етапу розвитку людства, зокрема, в аспекті становлення та розгортання понятійного конструкту «економічна людина». EN: The features and its own theme and problem of human dimension of economic development at the present stage of human development, particularly, in terms of formation and expansion of the conceptual construct of «economic human being» are investigated. RU: Исследуются особенности, а также собственно тема и проблема, человекомерности экономического развития на современном этапе развития человечества, в частности, в аспекте становления и развития понятийного образования «экономический человек».Item Социально-философский анализ «плюсов» и «минусов» глобализации(Запорізький національний університет, 2017) Повзло, Александр Николаевич; Povzlo, Oleksandr M.; Повзло, Олександр МиколайовичUK: У даній статті підкреслюється, що за підсумками відповідним чином розглянутого суперечливого характеру процесу дослідження проблематики «глобалізації» існує безліч соціально-філософських тлумачень та інтерпретацій. У реальному ж житті глобалізм і глобалістика все більше і далі затягують людство в суперечливі, тупикові і нерозв'язні ситуації. EN: In the introduction of this article the relevance of those problems which are "presented" in its title is substantiated, their essence and level of elaboration are considered. Firstly, regarding the "globalization" category it is emphasized that there is a great variety of social-philosophical research and publications on this issue; and in real life globalism and globalistics drag the humanity into deadlock, unsolvable situations more and further. Secondly, the social-philosophical idea, science still have not worked out a clear and effective concept related to the rational demographic policy. And thirdly, in the field of ecological science in scientific-theoretical perspective prevails total confusion, indicating the absence of a single strategic line of understanding and development of ecology in the present and future. For example, one group of reputable scientists armed with the latest theories and computer techniques predicts the inevitable "global warming" and even "greenhouse catastrophe", while another group, no less authoritative and armed, insists on inescapable cooling and imminent "ice age." RU: В данной статье подчеркивается, что по итогам соответствующим образом рассмотренного противоречивого характера процесса исследования проблематики «глобализации» существует великое множество социально-философских толкований и интерпретаций. В реальной же жизни глобализм и глобалистика все больше и дальше затягивают человечество в противоречивые, тупиковые и неразрешимые ситуации.