Статистичне обґрунтування норм тестів з вправності поводження зі зброєю у початковій загальновійськовій підготовці

Abstract

UK: Стаття присвячена статистичному обґрунтуванню норм тестів вправності поводження зі зброєю в межах початкової загальновійськової підготовки молоді. Метою статті – уточнення нормативів для трьох контрольних вправ: «Розбирання та збирання пістолета» (пневматичний Sig Sauer Air 1911), «Розбирання та збирання автомата Калашникова» та «Розбирання та збирання помпової рушниці». Методи. Для аналізу використано статистичні методи, зокрема тест Шапіро-Уїлка для перевірки нормальності розподілу, визначення перцентилів (20-й, 40-й, 60-й, 80-й) для встановлення п'ятирівневої шкали оцінювання (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий), а також кореляцію Спірмена для виявлення зв'язків між результатами, віком і статтю. Результати. Участь у дослідженні взяли 30 дітей і підлітків віком 10–17 років, які займаються стрілецьким хортингом у Запорізькому осередку Національної федерації стрілецького хортингу України. Учасники були поділені на три вікові групи (10–12, 13–15, 16–17 років) і проходили тренування за авторською навчальною програмою військово-патріотичного спрямування. Збір даних проводився на початку та наприкінці дослідження, що дозволило оцінити динаміку зміни показників вправності. Результати показали, що розподіл даних не є нормальним, що обґрунтовує використання непараметричних методів. Встановлено межі рівнів для кожної вправи, наприклад, для пістолета: високий рівень – менше 31,69 с, низький – більше 45,43 с. Кореляційний аналіз виявив значущий зворотний зв'язок між віком і часом виконання вправ (r = –0,51…–0,66), що свідчить про покращення моторики та координації у старших учасників. Водночас стать не впливає на результати (r = –0,001…+0,163). Аналіз за віковими групами показав суттєву різницю у вправності між групою 10–12 років і старшими групами, тоді як між групами 13–15 і 16–17 років різниця незначна. Висновки. Отримані результати дозволяють створити об'єктивну систему оцінювання вправності поводження зі зброєю, адаптовану до вікових особливостей. Запропоновані нормативи є гнучкими, враховують фізіологічні особливості та статистичний розподіл даних, що сприяє підвищенню валідності оцінювання та мотивації учасників. Дослідження підкреслює необхідність подальшого вдосконалення методик початкової загальновійськової підготовки з урахуванням обмежених ресурсів і бойового контексту. EN: The article is dedicated to the statistical justification of norms for tests of weapon handling proficiency within the framework of initial general military training for youth. The article aims to refine the standards for three control exercises: «Disassembly and Assembly of a Pistol» (pneumatic Sig Sauer Air 1911), «Disassembly and Assembly of a Kalashnikov Rifle», and «Disassembly and Assembly of a Pump-Action Shotgun». Methods. Statistical methods were employed for analysis, including the Shapiro-Wilk test to check the normality of data distribution, determination of percentiles (20th, 40th, 60th, and 80th) to establish a five-level evaluation scale (low, below average, average, above average, high), and Spearman's correlation to identify relationships between results, age, and gender. Results. The research involved 30 children and adolescents aged 10–17 years, who were engaged in shooting at the Zaporizhzhia branch of the National Shooting Khorting Federation of Ukraine. Participants were divided into three age groups (10–12, 13–15, and 16–17 years) and underwent training according to an original military-patriotic extracurricular education program. Data collection was conducted at the beginning and end of the study, allowing for the evaluation of changes in proficiency indicators over time. The results indicated that the data distribution was non-normal, justifying the use of non-parametric statistical methods. Thresholds for each exercise were established, for example, for the pistol: high level – less than 31.69 seconds, low level – more than 45.43 seconds. Correlation analysis revealed a significant negative correlation between age and the time taken to complete the exercises (r = –0.51 to –0.66), indicating that older participants demonstrated improved motor skills and coordination. Gender, however, showed no significant impact on performance (r = –0.001 to +0.163). Analysis by age groups revealed a substantial difference in proficiency between the 10–12 age group and the older groups, while the difference between the 13–15 and 16–17 age groups was negligible. Conclusions. The obtained results enable the creation of an objective system for evaluating weapon handling proficiency, tailored to age-specific characteristics. The proposed standards are flexible, accounting for physiological traits and the statistical distribution of data, which enhances the validity of assessments and participants' motivation. The study highlights the need for further refinement of initial general military training methodologies, taking into account limited resources and the context of combat conditions.