Текстопрагматические свойства паратаксиса

Abstract

UK: Досліджується прагмасемантична специфіка складних мовленнєвих автів, зокрема – п'ять іллокутивних моделей паратаксису, що реалізуються в тексті: директив + констатив, директив + комісив, констатив + директив, директив + квеситив, комісив + квеситив, а також описуються та аналізуються їхній перлокутивний і соціодискурсивний потенціал. Доводиться, що ці іллокутивні схеми мають регулятивну основу та є важливим показником можливостей активної участі паратаксису в оформленні певних типізованих смислів у тексті. Регулятивний паратаксис є висловленням, номінативний аспект якого визначається координативними семантико-синтаксичними відношеннями між його частинами, а комунікативний – іллокутивними типами співвідносних з ними простих мовленнєвих актів, між якими встановлюються різного роду субординативні відношення. EN: The article deals with pragmasemantic specificity of complex speech acts in the text. Five illocutionary parataxis models implemented in the text are considered: directive + constative, directive + commissive, constative + directive, directive + quesitive, commissive + quesitive. The article also describes and analyzes their perlocutionary and sociodiscoursive potential. It is proved that these models have illocutionary regulative basis and are an important indicator of parataxis active implementation opportunities in the arrangement of certain typical speech meanings in the text. Regulative parataxis is an utterance. Its nominative aspect is determined by the coordinative semantic and syntactic relationships between the parts. Its communicative aspect is defined by the illocutionary types of correlated simple speech acts with different kinds subordinative relationships RU: В статье исследуется прагмасемантическая специфика сложных речевых актов в тексте – в частности, пять иллокутивных моделей паратаксиса, реализуемых в тексте: директив + констатив, директив + комиссив, констатив + директив, директив + квеситив, комиссив + квеситив, а также описывается и анализируется их перлокутивный и социодискурсивный потенциал. Доказывается, что эти иллокутивные схемы имеют регулятивную основу и являются важным показателем возможностей активного участия паратаксиса в оформлении определенных типизированных смыслов в тексте. Регулятивный паратаксис является высказыванием, номинативный аспект которого определяется координативными семантико-синтаксическими отношениями между его частями, а коммуникативный – иллокутивными типами соотносимых с ними простых речевых актов, между которыми устанавливаются различного рода субординативные отношения