EIRNUZP – Електронний інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка»
Інституційний репозитарій Національного університету «Запорізька політехніка» – це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає та забезпечує довготривалий відкритий доступ до електронних публікацій та електронних версій документів наукового та навчально-методичного призначення, авторами яких є співробітники, аспіранти, докторанти та студенти Національного університету «Запорізька політехніка».
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Оперативное распознавание эталонного сигнала при его искажении нелинейным устройством с экспоненциальной статической характеристикой 15 50-55
(Національний університет "Запорізька політехніка", 2017) Авраменко, В. В.; Шелехов, И. В.; Зарецкий, Н. А.; Авраменко, В. В.; Шелехов, І. В.; Зарецький, М. О.; Avramenko, V. V.; Shelehov, І. V.; Zaretsky, M. O.
RU: Актуальность. Распознавание эталонных сигналов, которые подверглись нелинейным преобразованиям устройствами с неизвестными параметрами статической характеристики, является актуальным для решения многих практических задач. Кроме того, актуальным является требование, чтобы система распознавания была инвариантной по отношению к амплитуде сигнала и распознавала его оперативно.
Цель. Рассмотрена задача оперативного распознавания эталонного сигнала при его искажении нелинейным устройством с экспоненциальной статической характеристикой. Один из заданного множества сигналов поступает на вход нелинейного объекта. Необходимо по искаженному сигналу на его выходе распознать эталонный сигнал при условии, что характеристики нелинейности, а также амплитуда входного сигнала неизвестны. Предполагается, что сигнал не выходит за пределы нелинейного участка статической характеристики объекта.
Метод. Предложен метод, позволяющий решить задачу по мгновенным значениям искаженного сигнала на выходе нелинейного объекта. Он основан на использовании функции непропорциональности по значению первого порядка для числовых функций, заданных параметрически. Если между двумя функциями существует пропорциональная зависимость, то вычисленная для них функция непропорциональности по значению первого порядка равняется нулю при любом значении коэффициента пропорциональности.
Вначале выдвигается предположение о том, какой из эталонных сигналов искажается. Затем этот сигнал вместе с искаженным сигналом используется при вычислении функции непропорциональности. Если предположение правильное, то полученная непропорциональность равняется нулю. Иначе – непропорциональность ненулевая.
Результаты. Компьютерное моделирование работы системы распознавания осуществлялось для узкополосных эталонных сигналов. Результаты показывают, что система успешно распознает незначительно отличающиеся между собой сигналы при разных значениях параметров экспоненциальной статической характеристики нелинейного объекта.
Выводы. Предлагаемый метод позволяет распознавать слабые сигналы в случае, если статическая характеристика нелинейного объекта является экспоненциальной в области начала координат. При этом параметры нелинейности и амплитуда сигнала – неизвестные. Такая ситуация, например, имеет место, когда ослабленный сигнал для дистанционного управления объектом поступает на p-n переход полупроводникового устройства.
UK: Актуальність. Розпізнавання еталонних сигналів, які зазнали нелінійних спотворень пристроями з невідомими параметрами статичної характеристики, є актуальним для вирішення багатьох практичних завдань. Крім того, актуальними є вимоги до системи розпізнавання щодо її інваріантності до амплітуді сигналу і оперативності розпізнавання.
Мета. Розглянуто задачу оперативного розпізнавання еталонного сигналу при його спотворенні нелінійним пристроєм з експоненційною статичною характеристикою. Один із заданої множини сигналів надходить на вхід нелінійного об’єкта. Необхідно за спотвореним сигналом на його виході розпізнати еталонний сигнал за умови, що характеристики нелінійності, а також амплітуда вхідного сигналу невідомі. Передбачається, що сигнал не виходить за межі нелінійного ділянки статичної характеристики об’єкта.
Метод. Запропоновано метод, що дозволяє вирішити задачу за миттєвим значенням спотвореного сигналу на виході нелінійного об’єкта. Він заснований на використанні функції непропорційності за значенням першого порядку для числових функцій, заданих параметрично. Якщо між двома функціями існує пропорційна залежність, то обчислена для них функція непропорційності за значенням першого порядку дорівнює нулю при будь-якому значенні коефіцієнта пропорційності.
Спочатку висувається припущення про те, який з еталонних сигналів спотворюється. Потім цей сигнал разом зі спотвореним сигналом використовується при обчисленні функції непропорційності. Якщо припущення правильне, то отримана непропорційність дорівнює нулю. Інакше – непропорційність ненульова.
Результати. Комп’ютерне моделювання роботи системи розпізнавання здійснювалося для вузькосмугових еталонних сигналів. Результати показують, що система успішно розпізнає сигнали, що незначно відрізняються між собою, при різних значеннях параметрів експоненційної статичної характеристики нелінійного об’єкта.
Висновки. Запропонований метод дозволяє розпізнавати слабкі сигнали в разі, якщо статична характеристика нелінійного об’єкта є експоненціальною в області початку координат. При цьому параметри нелінійності і амплітуда сигналу – невідомі. Така ситуація, наприклад, має місце, коли ослаблений сигнал для дистанційного керування об’єктом надходить на p-n перехід напівпровідникового пристрою.
EN: Context. Recognition of etalon signals distorted by device with unknown parameters of static characteristics is actual task for many practical problems. Moreover, addition system requirements for invariance to signal amplitude and for operativeness of recognition are relevant.
Objective. The problem of operative recognition of etalon signal distorted by nonlinear device with exponential static characteristic is considered. А signal from given set of etalons come into input of a nonlinear object. It is necessary for the distorted signal at the output of the object recognized etalon on condition that characteristics of the non-linearity and amplitude of the input signal are unknown. It is assumed that the signal does not exceed the static nonlinear characteristics of the object area.
Method. A method to solve the problem on the instantaneous values of the distorted signal at the output of the non-linear object is proposed. It is based on the use of disproportionate function value of the first order for numeric functions defined parametrically. If the two functions there is a proportional relationship, is calculated for these function disproportionate value of the first order is equal to zero for any value of the coefficient of proportionality. If the two functions have a proportional relationship, so disproportionate function is zero for any value of the coefficient of proportionality.
Initially, hypothesis about the etalon signal of distorted signal is promoted. Then, both signals use for calculating disproportion function. Finally, if the hypothesis is confirmed, then disproportionate of etalon signal turns into zero, else the disproportionate is nonzero.
Results. Computer modeling of recognition system for narrowband reference signals is performed. The results show that the system successfully detects slightly differ signals at different exponential characteristics parameters of nonlinear static object.
Conclusions. The method can be used to recognition of weak etalon signals distorted by nonlinear object with static exponential characteristic an origin of coordinates under conditions where the parameters of nonlinearity and signal amplitude are unknown. In practice, these conditions are typical for remote control system when weakened or distorted control signals arrive at the input of p-n junction semiconductor of receiving device.
Исследование точности измерения латентной переменной в зависимости от диапазона варьирования набора индикаторов
(Національний університет "Запорізька політехніка", 2017) Маслак, А. А.; Моисеев, С. И.; Осипов, С. А.; Поздняков, С. А.; Маслак, А. А.; Моісеєв, С. І.; Осипов, С. О.; Поздняков, С. О.; Maslak, A. A.; Moiseev, S. I.; Osipov, S. A.; Pozdnyakov, S. A.
RU: Актуальность. Важным практическим аспектом является увеличение точности измерения латентной переменной, поскольку от этого зависит эффективность принимаемых решений. Одним из возможных способов увеличения точности измерения является выбор наилучшего расположения диапазона набора индикаторов относительно латентной переменной.
Цель. Целью работы является исследование влияния расположения набора индикаторов относительно латентной переменной на точность ее измерения. Для достижения поставленной цели необходимо сгенерировать матрицы данных на основе модели Раша; получить оценки латентной переменной; сравнить полученные оценки латентной переменной с теми значениями, которые использовались при моделировании.
Метод. Учитывая то, что модель измерения латентной переменной является нелинейной, аналитическое решение затруднено. Поэтому исследование проводилось на основе имитационного моделирования в рамках теории измерения латентных переменных. Данные имитационного эксперимента описывались моделью Раша для дихотомических индикаторов и обрабатывались в диалоговой системе «Измерение латентных переменных».
Результаты. В рамках теории латентных переменных на основе имитационного моделирования проведено исследование точности измерения латентной переменной в зависимости от расположения диапазона варьирования индикаторов. На основе дисперсионного анализа показано, что уменьшение диапазона индикаторов внутри диапазона варьирования латентной переменной повышает точность ее измерения при прочих равных условиях. Точность измерения латентной переменной выше в центре диапазона ее варьирования, чем по краям независимо от диапазона варьирования индикаторов.
Выводы. Предложена методика анализа точности измерения латентной переменной в зависимости от расположения диапазона индикаторов. В отличие от существующей точки зрения, что диапазон варьирования индикаторов должен покрывать диапазон варьирования латентной переменной, показано, что наибольшая точность измерения латентной переменной достигается при варьировании индикаторов в середине диапазона латентной переменной при прочих равных условиях. Полученные результаты использованы для выбора оптимального алгоритма адаптивного тестирования. Представляет интерес расширить исследование и оценить влияние других диапазонов варьирования латентной переменной и набора индикаторов на точность измерения.
UK: Актуальність. Важливим практичним аспектом є збільшення точності вимірювання латентної змінної, оскільки від цього залежить ефективність прийнятих рішень. Одним з можливих способів збільшення точності вимірювання є вибір найкращого розташування діапазону набору індикаторів щодо латентної змінної.
Мета. Метою роботи є дослідження впливу розташування набору індикаторів щодо латентної змінної на точність її вимірювання. Для досягнення поставленої мети необхідно згенерувати матриці даних на основі моделі Раша; отримати оцінки латентної змінної; порівняти отримані оцінки латентної змінної з тими значеннями, які використовувалися при моделюванні.
Метод. З огляду на те, що модель вимірювання латентної змінної є нелінійною, аналітичне рішення ускладнене. Тому дослідження проводилося на основі імітаційного моделювання в межах теорії вимірювання латентних змінних. Дані імітаційного експерименту описувалися моделлю Раша для дихотомічних індикаторів і оброблялися в діалоговій системі «Вимірювання латентних змінних».
Результати. В межах теорії латентних змінних на основі імітаційного моделювання проведено дослідження точності вимірювання латентної змінної в залежності від розташування діапазону варіювання індикаторів. На основі дисперсійного аналізу показано, що зменшення діапазону індикаторів всередині діапазону варіювання латентної змінної підвищує точність її вимірювання при інших рівних умовах. Точність вимірювання латентної змінної вище в центрі діапазону її варіювання, ніж по краях незалежно від діапазону варіювання індикаторів.
Висновки. Запропоновано методику аналізу точності вимірювання латентної змінної в залежності від розташування діапазону індикаторів. На відміну від існуючої точки зору, що діапазон варіювання індикаторів повинен покривати діапазон варіювання латентної змінної, показано, що найбільша точність вимірювання латентної змінної досягається при варіюванні індикаторів в середині діапазону латентної змінної за інших рівних умов. Отримані результати використані для вибору оптимального алгоритму адаптивного тестування. Цікавим є розширити дослідження і оцінити вплив інших діапазонів варіювання латентної змінної і набору індикаторів на точність вимірювання.
EN: Context. An important practical aspect of measurement of a latent variable is precision because the efficacy of accepted decisions depends on it. One of possible ways of increasing precision of measurement of latent variables is the choice of best location of a set of indicators.
Objective. The objective is the investigation of precision of measurement of a latent variable depending on location of a set of indicators. In order to achieve this goal it is necessary to generate matrices of data based on Rasch model, to obtain estimations of latent variable, and to compare the obtained estimations of a latent variable to those values which were used for modelling.
Method. Taking into account that the model of measurement of latent variable is nonlinear, the analytical decision is complicated. Therefore, research was conducted through the simulation experiment within the framework of the theory of measurement of latent variables. Data from the simulation experiment was described by Rasch model for dichotomic indicators and processed using the dialogue system «Measurement of latent variables».
Results. Investigation of precision of measurement of latent variable depending on location of a set of indicators was carried out within the framework of the theory of latent variables based on simulation experiment. The analysis of variance has shown that narrowing the range of indicators compared to variation of latent variable raises precision of its measurement with other things being equal. Precision of measurement of latent variable is higher at its center of variation than on the edges irrespective of range of variation of indicators.
Conclusions. The technique of the analysis of precision of measurement of latent variable depending on location of indicators is presented. Unlike the existing point of view, that the range of variation of indicators should cover range of variation of latent variable, it is shown that the greatest precision of measurement of latent variable is reached at location of indicators in the middle of range of latent variable with other things being equal. The obtained results are used for the choice of optimum algorithm of adaptive testing. It is of interest to expand research and to estimate influence of other ranges of variation of latent variable and location of set of indicators on precision of measurement.
The Ukrainian pension system of the future: The potential for using cryptocurrency instruments within pension provision
(«Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Економіка», 2026) Нечаєва, Ірина; Nechayeva, Iryna; Шиловець, Ілона; Shilovets, Ilona
Метод моделирования поведения функций с помощью раздетерминизации
(Національний університет "Запорізька політехніка", 2017) Левин, В. И.; Левін, В. І.; Levin, V. I.
RU: Актуальность. При моделировании организационно-технических систем в ряде случаев возникают сложности в исследовании функционирования таких систем, если они формализованы на основе аналитико-детерминированных функций. В работе предложен новый метод – раздетерминизация, созданный для решения проблемы вычисления детерминированных функций, имеющих так называемые особые точки, в которых у функции не существует определенного значения.
Цель. Целью является работка подхода, позволяющего осуществлять деление на нуль и тем самым исключать особые точки функций.
Метод. Предложенный в статье метод заключается в переходе от проблематичной, с точки зрения вычисления, детерминированной функции к соответствующей недетерминированной, а именно, интервальной функции, путем замены детерминированных параметров функции соответствующими интервальными параметрами. Благодаря этой замене значения функции в особых точках становятся интервальными и вполне определенными значениями. Последнее и позволяет решить проблему вычисления функции.
Результат. Путем вырезания интервальной функции выведены рабочие формулы, основанные на основных положениях интервальной математики и позволяющие легко вычислять значения этой функции. Предложенный в статье подход к решению проблемы вычисления функций с особыми точками имеет важное значение для всех классов прикладных систем, в которых эта проблема реально существует. Речь здесь идет о тех системах, функции-характеристики которых имеют некоторое число особых точек. Такие системы встречаются чаще всего в телеметрии, теории и практике надежности, гуманитарной сфере и ряде других областей. Особенности этих областей в том, что в них не всегда применимы классические методы детерминистской математики, что побуждает разрабатывать новые подходы к решению возникающих здесь задач.
Выводы. Решение проблемы вычисления функции достигается легализацией деления на нуль путем интервализации вычислений. При этом используется принцип вырезания окрестности нуля из интервала, являющегося делителем интервальной дроби, представляющей исследуемую функцию.
UK: Актуальність. При моделюванні організаційно-технічних систем в низці випадків виникають складності дослідження функціонування таких систем, якщо вони формалізовані на основі аналітико-детермінованих функцій. У роботі запропоновано новий метод - роздетермінізація, створений для вирішення проблеми обчислення детермінованих функцій, що мають так звані особливі точки, в яких у функції не існує визначеного значення.
Мета. Метою є розробка підходу, що дозволяє здійснювати поділ на нуль і тим самим виключати особливі точки функцій.
Метод. Запропонований у статті метод полягає в переході від проблематичної, з точки зору обчислення, детермінованої функції до відповідної недетермінованої, а саме, інтервальної функції, шляхом заміни детермінованих параметрів функції відповідними інтервальними параметрами. Завдяки цій заміні значення функції в особливих точках стають інтервальними і цілком визначеними значеннями. Останнє і дозволяє вирішити проблему обчислення функції.
Результат. Шляхом вирізання інтервальної функції виведені робочі формули, засновані на основних положеннях інтервальної математики, які дозволяють легко обчислювати значення цієї функції. Запропонований у статті підхід до вирішення проблеми обчислення функцій з особливими точками має важливе значення для всіх класів прикладних систем, в яких ця проблема реально існує. Мова тут йде про ті системи, функції-характеристики яких мають деяке число особливих точок. Такі системи зустрічаються найчастіше в телеметрії, теорії та практиці надійності, гуманітарній сфері та низці інших областей. Особливості цих областей полягають у тому, що в них не завжди застосовні класичні методи детерміністської математики, що спонукає розробляти нові підходи до вирішення завдань, що тут виникають.
Висновки. Вирішення проблеми обчислення функції досягається легалізацією ділення на нуль шляхом інтервалізації обчислень. При цьому використовується принцип вирізання околиці нуля з інтервалу, що є дільником інтервального дробу, що подає досліджувану функцію.
EN: Context. In this paper we propose the dedetermination as the new method designed to solving a problem of calculation of deterministic functions with the so-called singular points where the function does not take a certain value.
Objective. The approach is developed that allows for division by zero and thus exclude singular points of functions.
Method. The method proposed in this article is to move from the problematic (from point of view of calculating) determined function to the corresponding not determined (interval) function by replacing determined function parameters by corresponding interval parameters. Due to this change values of the function at the singular points will be well-defined interval and values.
Results. The latter allows you to solve the problem of calculating the function. For the simplified by cutting out interval function the effective formulas are derived based on main provisions of interval mathematics and make it easy to calculate value of this function. The proposed in the article approach to the problem of calculating functions with singular points is important for all those classes of systems in which the problem really exists. It is about the systems which functions have any number of specific points. Such systems are found mostly in telemetry, reliability theory and practice, humanitarian and others areas. The features of these areas is that they do not always apply the classical methods of deterministic mathematics. This leads us to search for new approaches to solving problems that arise here.
Conclusions. The solution to this problem is achieved by legalization division by zero by intervalization of calculations. It uses the principle of cutting out a neighborhood of zero in the interval being the denominator of the fraction representing studied function.
Anti-corruption strategy as an element of state policy in the field of customs administration
(«Державне управління та політика», 2025) Нечаєва, Ірина; Nechayeva, Iryna; Зінченко, Анастасія; Zinchenko, Anastasiia
UK: У статті досліджено антикорупційну стратегію як елемент державної політики у сфері митного адміністрування та як сукупність запобіжних заходів для зниження корупційних ризиків у секторах публічного управління що найбільше сприятливі до таких ризиків. Актуальність теми зумовлена тим, що митні органи одночасно виконують фіскальні, регуляторні та контрольні функції, що створює підвищену дискреційність управлінських рішень і, відповідно, сприятливі умови для корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень. Метою дослідження є уточнення змісту антикорупційної стратегії як елементу державної політики, визначення особливостей її реалізації в митній сфері та формування пріоритетних напрямів удосконалення антикорупційних механізмів у межах чинної Антикорупційної стратегії України на 2021–2025 роки. Результати дослідження свідчать, що стратегічний підхід до протидії корупції в митному адмініструванні наразі реалізується через поєднання нормативно-правових, інституційних і цифрових рішень: розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі», ризик орієнтованого контролю, внутрішнього антикорупційного контролю та навчання персоналу. Разом із тим зберігаються системні проблеми: надмірний обсяг дискреційних повноважень, непрозорість окремих процедур (класифікація товарів, визначення митної вартості, призначення перевірок), кадрова нестабільність, а також потреба у вимірюваних індикаторах ефективності антикорупційних заходів. Окрему роль відіграють міжнародні стандарти (Конвенція ООН проти корупції, рекомендації GRECO, Переглянута Арушська декларація ВМО), які задають орієнтири для запровадження доброчесності, закріплення прозорості й автоматизації митних процесів. Висновки полягають у тому, що ефективність антикорупційної стратегії в сфері митного адміністрування визначається комплексністю політики та може бути підвищена шляхом цифровізації, зменшення контактів посадових осіб із суб’єктами ЗЕД, прозорості рішень, посилення внутрішнього контролю уповноваженими підрозділами, а також через розвиток антикорупційної культури. Запропоновано пріоритетні напрями для подальшого удосконалення: скорочення дискреції, шляхом запровадження повної цифровізації митних процедур, удосконаленні нормативної бази, посиленні міжнародної співпраці, налагодження механізмів взаємодії структурних підрозділів, зміцнення рівня доброчесності.
EN: The article examines the anti-corruption strategy as an element of state policy in the field of customs administration and as a set of preventive measures to reduce corruption risks in public administration sectors that are most favourable to such risks. The relevance of the topic is because customs authorities simultaneously perform fiscal, regulatory and control functions, which creates increased discretion of management decisions and, accordingly, favourable conditions for corruption and corruption-related offenses. The purpose of the study is to clarify the content of the anti-corruption strategy as an element of state policy, determine the features of its implementation in the customs sector and form priority areas for improving anti-corruption mechanisms within the framework of the current Anti-Corruption Strategy of Ukraine for 2021 2025. The results of the study show that the strategic approach to combating corruption in customs administration is currently being implemented through a combination of regulatory, institutional and digital solutions: the development of a “Single Window for International Trade”, risk-based control, internal anti-corruption control and staff training. At the same time, systemic problems remain: excessive discretionary powers, non-transparency of certain procedures (classification of goods, determination of customs value, appointment of inspections), personnel instability, as well as the need for measurable indicators of the effectiveness of anti-corruption measures. A separate role is played by international standards (the UN Convention against Corruption, GRECO recommendations, the Revised WMO Arusha Declaration), which set guidelines for the introduction of integrity, transparency and automation of customs processes. The conclusions are that the effectiveness of the anti-corruption strategy in the field of customs administration is determined by the complexity of the policy and can be increased through digitalization, reducing contacts of officials with foreign trade entities, transparency of decisions, strengthening internal control by authorized units, as well as through the development of an anti-corruption culture. Priority areas for further improvement are proposed: reducing discretion by introducing full digitalization of customs procedures, improving the regulatory framework, strengthening international cooperation, establishing mechanisms for interaction between structural units, strengthening the level of integrity.