Гуманітарний факультет
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Гуманітарний факультет by Author "Arsentjeva, Galina O."
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Мистецтво жити: філософський ракурс(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті проаналізована проблема мистецтва жити у філософському аспекті. Зроблена спроба уточнюючого осмислення філософського категоріального апарату щодо дефініції мистецтва жити. Проаналізований механізм взаємодії екзистенції людини з її життєтворчістю, у результаті чого відбувається самоздійснення людського «Я». EN: The article analyzes the problem of the art of living in a philosophical aspect. An attempt has been made to clarify the philosophical categorical apparatus of the definition of the art of living. The mechanism of interaction of a person's existence with his life-creation is analyzed, as a result of which the self-realization of the human "I" occurs. RU: В статье проанализирована проблема искусства жить в философском аспекте. Сделана попытка уточняющего осмысления философского категориального аппарата дефиниции искусства жить. Проанализирован механизм взаимодействия экзистенции человека с его жизнетворчеством, в результате чего происходит самоосуществления человеческого «Я».Item Поняття недіяння в контексті даоської філософської традиції(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2021) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті зроблена спроба розібратися, чому саме, не зважаючи на багатовіковий досвід дослідження принципу недіяння, воно ще досі залишається недостатньо розробленим і тому у більшості випадків недосяжним для його практичного застосування. Висвітлені дві основні причини цього. авторка статті дійшла висновку, що недіяння - це не бездіяльність і не пасивна діяльність, а особливий вид діяльності, що не зводиться ні до якої іншої діяльності. В результаті дослідження авторка статті схиляється до визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності. EN: In the article, the sample of research is broken up, which is why, without regard to the rich proof of the principle of non-delivery, it still lacks sufficient expansion, and to that, for the most part, it is unattainable for this practical reason. There are two main reasons for this. the author of the article has given the Visnovka, that the week is not a lack of activity and not a passive activity, but a special kind of activity, which does not lead to any other activity. As a result of the investigation, the author of the article shirks to the point of being recognized as a non-working process as a process of spontaneous activity. RU: В статье проанализирована проблема искусства жить в философском аспекте. Сделана попытка уточняющего осмысления философского категориального аппарата дефиниции искусства жить. Проанализирован механизм взаимодействия экзистенции человека с его жизнетворчеством, в результате чего происходит самоосуществления человеческого «Я».Item Психолого-педагогічні основи інтерактивного навчання у вищій школі.(Видавничий дім ”Гельветика”, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: У даній статті пропонується зосередити увагу на специфіці такої інноваційної методики навчання у вищій школі, як педагогіка співробітництва, в основі якої лежить суб’єкт-суб’єктна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу. Розглядаються групові форми роботи студентів в межах педагогіки співробітництва, основаної на діалозі, обміні змістами, співробітництві його учасників, здатності працювати в команді. EN: This articleoffers to focus on negative silence, as the kind ofpsychological sadism in nonverbal communicative tactics and destructive communication. This is a cause and result of a crisismanifestation between people and their alienation from each other.Item «Самість», «екзистенція», «життя» у самоздійсненні людського «я»(Луцьк: Східноєвропейський національного університет ім. Лесі Українки, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті зроблено огляд філософських поглядів на сутність категорій «самість», «екзистенція», «життя», узагальнені різні теоретичні концепції та підходи до цих категорій. здійснена спроба єдиної сутнісної визначеності кожної з цих категорій. В результаті порівняльного аналізу встановлено спільне і відмінне між ними і представлений механізм взаємодії «самості», «екзистенції» і «життя» у самоздійсненні людського «Я», як реалізації потенційних можливостей, здібностей і хисту людини. EN: The article provides an overview of the philosophical views on the essence of the categories “self”, “existence”, “life” in such philosophical areas of modern European non-classical philosophy, as existentialism, philosophy of life and Freudism. The author of the article summarized the various theoretical concepts and approaches to these categories and made an attempt to unify the essential RU: В статье сделан обзор философских взглядов на сущность категорий «самость», «экзистенция», «жизнь», обобщены разные теоретические концепции и подходи к этим категориям, осуществлена попутка единой сущностной определенности каждой из этих категорій. В результате сравнительного анализа установлено общее и отличное между ними и представлен механизм взаимодействия «самости», «экзистенции» и «жизни» в самоосуществлении человеческого «Я», как реализации потенциальных возможностей, способностей и таланта человека.Item Філософи 19 століття щодо феномену спілкування(Видавничий дім ”Гельветика”, 2017) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами 19 століття. З’ясовано, що німецька класична філософія поклала початок вивченню системи суб’єкт-об'єктних відношень, що є основою спілкування, аналізу категорій "суб'єкт" і "об'єкт". В статті підкреслено, що саме Л.Фейєрбах поглибив дослідження суб'єкта й об'єкта на матеріалістичній основі й виділив такі вихідні категорії спілкування, як "Я" і "Ти" і розпочав вивчення зв'язку “Я –Ти”. Крім того, герменевтика цього періоду почала вивчення такого вихідного поняття спілкування як "розуміння". Розуміння в системі спілкування розглядається, як дещо інше, ніж розуміння в гносеологічному сенсі. Спілкування ж зводилося герменевтикою лише до духовного зв'язку індивідуальних суб'єктів. Засновники марксизму вперше висловили думку, що спілкування не обмежується духовною сферою суспільства, що воно набагато ширше, зокрема, може бути і матеріально-практичним. EN: In the article the observation analysis of the studies of the phenomenon of communication by philosophers of the 19th century is done. It was found that German classical philosophy has initiated the study of subject-object relations that are the basis of dialogue, analysis of categories of "subject" and "object". The article stresses that L.Feyyerbah has deepened the research of subject and object on the materialistic basis and identified the following initial communication category as "I" and "You" and started to study the interrelations between "I" and "You". In addition, hermeneutics of that period began the study of the basic concept of communication as "understanding." Understanding in the communication system is viewed as somewhat different than understanding in the epistemological sense. Communication in hermeneutics relied only on spiritual connection of individual subjects. For the first time the founders of Marxism expressed the view that communication is not limited to the spiritual sphere of society, it is much wider, in particular, it can be a practical material. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами 19 века. Выяснено, что немецкая классическая философия положила начало изучению системы субъект-объектных отношений, являющихся основой общения, анализу категорий “субъект” и “объект”. В статье подчеркнуто, что именно Л. Фейербах углубил исследование субъекта и объекта на материалистической основе и выделил такие исходные категории общения, как “Я” и “Ты”, и начал изучение связи “Я – Ты”. Кроме того, герменевтика этого периода начала изучение такого исходного понятия общения, как “понимание”. Понимание в системе общения рассматривается, как нечто иное, чем понимание в гносеологическом смысле. Общение же сводится герменевтикой только к духовной связи индивидуальных субъектов. Основатели марксизма впервые высказывают мысль, что общение не ограничивается духовной сферой общества, что оно намного шире, в частности, может быть и материально-практическим.Item Філософи 20 століття щодо феномену спілкування(Львів: Львівський нац. університет ім. І.Франка, 2018) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами 20 століття, дослідження категорії спілкування «Я», «Ти», категорії «Воно», «Ми», їх взаємопереходи один в одного. Продовжено опрацювання суб`єкт-cуб`єктних і суб`єкт-об`єктних відношень, які визнані взаємодоповнюючими, а не ієрархічними. EN: In the article the observation analysis of the studies of the phenomenon of communication by philosophers of the 20 th century is done. «I», «You», «It», «We» and their inter transformations into each other are observed. The processing of subject-subjective and object-object relationships, recognized as complementary rather than hierarchical, has been continued. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами 20 столетия, исследование категории общение «Я», «Ты», категории «Оно». «Мы», их взаимопереходы в друг друга. Продолжена проработка субъект-cубъектних і субъект-объектних отношений, признанных как взаимодополняющих, а не иерархических.Item Філософи Нового часу щодо феномену спілкування(Видавничий дім ”Гельветика”, 2017) Арсентьєва, Галина Олександрівна; Arsentjeva, Galina O.; Арсентьева, Галина АлександровнаUK: В статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномену спілкування філософами Нового часу. Розглянуто соціально-філософське осмислення феномену спілкування Р. Декартом в обґрунтуванні можливості взаємодії різних "Я" мислячого суб'єкта, коли міжсуб’єктність утримується у суб'єкті, у спроможності його чистої уяви. Виявлено, що міжсуб’єктна взаємодія різних особистостей аналізується у соціальних ідеях Томаса Гоббса, яким зроблено висновок, що спілкуванню треба навчати, його потрібно ввести в систему виховання й освіти, щоб людина була переконана в перевагах цього виду людської взаємодії. Автором статті з’ясовано, що Ф.М. Вольтер, багато зробивший у дослідженні категорії свободи, прийшов до висновку про обмеженість своєї свободи свободою іншого, і це мало вихід на проблему спілкування. Але Ф.М. Вольтер так свою думку далі і не розвинув. В статті підкреслено, що саме Д. Дідро продовжив дослідження Т. Гоббса щодо міжсуб’єктної взаємодії, але, на відміну від Гоббса, приділив увагу не соціальному спілкування, а міжособистісному. EN: In the article the observation analysis of achievements of the communication phenomenon, done by Philosophers of New Time, was investigated. The socio-philosophical understanding of the phenomenon of communication was considered by R. Dekart via the rational interoperability of the various "I" of thinking subject, when intersubjectivity existed in the subject, as the ability of pure imagination. It was revealed that the interaction of different personalities is analyzed in social ideas of Thomas Hobbes, who concluded that the communication should be taught, it must be added to upbringing and education in order a man was convinced of the advantages of this kind of human interaction. The author of the article found that F.M.Volter, discovered much in the study of category of freedom and he concluded that there is his freedom restriction by other one’s freedom and this had impact on the problem of communication. But F.M.Volter didn’t develop his study. The article stressed that it was D. Didro, who continued Hobbes’researches about persons interaction , but on the contrary from T. Hobbes ,he paid attention to interpersonal,but not social communication. RU: В статье осуществлен обзорный анализ исследований феномена общения философами Нового времени. Рассмотрено социально-философское осмысление феномена общения Р. Декартом в обосновании возможности взаимодействия различных «Я» мыслящего субъекта, когда межсубъектность содержится в субъекте, в способности его чистого воображения. Выявлено, что межсубъектное взаимодействие различных личностей анализируется в социальных идеях Томаса Гоббса, которым сделан вывод, что общению нужно учить, его нужно ввести в систему воспитания и образования, чтобы человек был убежден в преимуществах этого вида человеческого взаимодействия. Автором статьи установлено, что Ф.М. Вольтер, много сделавший в исследовании категории свободы, пришел к выводу об ограниченности своей свободы свободой другого, и это имело выход на проблему общения. Но Ф.М. Вольтер так свою мысль дальше и не развил. В статье подчеркивается, что именно Д. Дидро продолжил исследования Т. Гоббса о межсубъектном взаимодействии, но, в отличие от Гоббса, уделил внимание не социальному общению, а межличностному.