Теоретико-методологічні засади формування та класифікації регіональних проєктів розвитку в умовах децентралізації та євроінтеграції

Abstract

UK: Стаття присвячена дослідженню сучасних трансформацій у сфері державної регіональної політики та проєктного менеджменту в Україні. Досліджено перехід від жорсткого адміністративно-територіального поділу до функціонального аналізу територій, що корелює з реформою 2025 року та стандартами OECD і ЄС. У роботі здійснено лінгвістичний, правовий та сутнісний аналіз і доведено доцільність упровадження в науковий обіг дефініції «регіональний проєкт розвитку» на противагу традиційному терміну «проєкт регіонального розвитку». Запропоновано авторське тлумачення цього поняття крізь призму п'яти вимірів: субсидіарного, просторово-функціонального, управлінського, фінансово-ринкового та результативного. Науково обґрунтовано та розроблено семикомпонентну класифікацію регіональних проєктів розвитку. Визначено, що дана класифікація є практичною матрицею для прийняття управлінських рішень, яка дозволяє органам врядування диверсифікувати джерела фінансування (включаючи ДПП, «зелені» облігації та краудфандинг), точково управляти специфічними ризиками та гнучко поєднувати міжнародні управлінські стандарти. EN: The article investigates modern transformations in the field of state regional policy and project management in Ukraine. It examines the transition from a rigid administrative-territorial division to a functional analysis of territories, which correlates with the 2025 reform and OECD and EU standards. The study conducts a linguistic, legal, and essential analysis and proves the feasibility of introducing the definition of "regional development project" into scientific circulation, as opposed to the traditional term "project of regional development." The author proposes an interpretation of this concept through the prism of five dimensions: subsidiary, spatial-functional, managerial, financial-market, and result-oriented. A seven-component classification of regional development projects is scientifically substantiated and developed. It is determined that this classification serves as a practical matrix for management decision-making, enabling governance bodies to diversify funding sources (including PPPs, green bonds, and crowdfunding), target specific risks, and flexibly integrate international management standards.