Микола Говоров: таємна історія доцента-авантюриста. Монографія

Abstract

UK: Монографія провідних запорізьких істориків присвячена вивченню життя і діяльності Миколи Говорова (1899–1949), першого декана механіко-технологічного факультету Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування (1938), першого завідувача кафедри «Деталі машин», а також рідного брата Маршала СРСР Леоніда Говорова. Анабасис доцента-авантюриста, що зміг вижити у вогні революцій та найкривавіших воєнних операцій, а згодом став відомим інженером-педагогом вражає уяву. До вступу на посаду викладача машинознавства Запорізького індустріального технікуму, М. Говоров був офіцером різноманітних антирадянських армій (1918–1920 рр.), а потім, антиколчаківським повстанцем і радянським «воєнспецом». На основі матеріалів Державного архіву Запорізької області, Російського державного воєнного архіву, Державного архіву Алтайського краю, архівних матеріалів Елабузького музею-заповідника та Музею історії технічного прогресу НУ «Запорізька політехніка», спогадів колишніх студентів та викладачів авторським колективом зроблено спробу вивчення перебігу карколомних поворотів військової та викладацької кар’єри М. Говорова і його життєвої стратегії виживання в умовах революції та комуністичного тоталітарного ладу. EN: This monograph by leading historians from Zaporizhzhia explores the life and career of Mykola Hovorov (1899–1949), the first Dean of the Faculty of Mechanical Engineering and Technology at the Zaporizhzhia Institute of Agricultural Machine Building (1938), the first Head of the Department of Machine Elements, and the brother of Marshal of the Soviet Union Leonid Govorov. The extraordinary anabasis of this adventurous associate professor, who survived the turmoil of revolutions and some of the bloodiest military operations before becoming a prominent engineer and educator, is truly remarkable. Before taking up a teaching position in mechanical engineering at the Zaporizhzhia Industrial Technical School, M. Hovorov served as an officer in various anti-Soviet armies (1918–1920), later becoming an anti-Kolchak insurgent and subsequently a Soviet military specialist (voenspets). Drawing on materials from the State Archives of Zaporizhzhia Oblast, the Russian State Military Archive, the State Archive of Altai Krai, archival collections of the Elabuga State Historical, Architectural, and Art Museum Preserve, and the Museum of the History of Technological Progress at the National University “Zaporizhzhia Polytechnic,” as well as memoirs by former students and faculty members, the authors seek to reconstruct the dramatic twists and turns of M. Hovorov’s military and teaching careers and examine his life strategy for survival amid revolution and the communist totalitarian regime.