Наукові статті кафедри ІФ та П
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Наукові статті кафедри ІФ та П by Author "Gura, Natalya P."
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Cтруктурно-типологічні особливості запозичень німецької комп’ютерної терміносистеми(Запорізький національний університет, 2014) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: У статті досліджуються характерні ознаки німецьких запозичень у комп’ютерній галузі. Основна увага сфокусована на структурно-типологічних особливостях запозичених термінів та їх морфологічній будові. Також було розглянуто причини процесів активного запозичення в німецькій комп’ютерній терміносистемі та враховане їхнє етимологічне походження. EN: The article deals with the distinctive peculiarities of German loan-words in the ITsphere. The main attention is focused on structural-typological peculiarities of loanword terms and their morphological structure. The reasons of active loan-word process in German computer term system are under consideration as well as their etymological origin. RU: В статье исследуются характерные особенности немецких заимствований в компьютерной сфере. Основное внимание сфокусировано на структурно-типологических особенностях заимствованных терминов и их морфологическому составу. Так же были рассмотрены причины процессов активного заимствования в немецкой компьютерной терминосистеме и учтены их этимологическое происхождение.Item Архетипна основа та ритуальна паралелі міфу про Іфігенію(Запорізький національний університет, 2014) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: У статті досліджується архетипне «ядро» та обрядово-ритуальні аналогії міфу про Іфігенію. Маючи генетичну спорідненість на ідейно-тематичному рівні з ритуалом жертвопринесення, він виходить за його межі й демонструє наявність ініціаційного сценарію, в основі якого лежить космогонічна ідея ритуальної смерті з наступним відродженням, часто в новій якості. В ініціаційній схемі, виявленій у міфі про ахейську царівну, яскраво виражається символіка природного відродження, що знайшла втілення в архетипі діви-Кори. EN: The article deals with the studying archetypal “core” and ritual analogies of Iphigeneia’s myth. It has genetic relationship on the thematic level with sacrifice ritual, but exceeds its limits and shows initiation scenario. The use of initiation scheme allows to conclude, that this myth has three part structure: “girl-bride”, “priestess in Tauris”, “priestess in Brauron”. In the initiation scheme symbols of natural rebirth are obvious and personified by the archetype Kore. It finds dual personification in this myth. It is a metaphor of age-related initiation as well as internal changes. RU: В статье исследуется архетипическое «ядро» и обрядово-ритуальные аналогии мифа об Ифигении. Имея генетическое родство на идейно-тематическом уровне с ритуалом жертвоприношения, он выходит за его рамки и демонстрирует присутствие инициационного сценария, в основе которого лежит космогоническая идея ритуальной смерти с последующим возрождением, часто в новом качестве. В инициационной схеме, обнаруженной в мифе об ахейской царевне, ярко проявляется символика природного возрождения, которая нашла воплощение в архетипе девы-Коры.Item Гауптманівська інтерпретація міфу про Іфігенію: між Аполлоном та Діонісом(Запорізький національний університет, 2015) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: У статті досліджується рецепція міфу про Іфігенію німецького драматурга Герхарда Гауптмана. У пошуках основи драми він пропонував звернутися до людської душі, що перетворилася на поле битви двох протилежних начал. Основна увага сфокусована на трансформації образу головної героїні, якої вона зазнала в німецькій літературі першої половини ХХ ст. EN: The article deals with the perception of Iphigenia’s myth of German playwright Gerhard Hauptmann. In search of drama fundamentals he suggested appealing to the human nature, which is the battlefield of two opposite principles: Apollo and Dionysus. Most of the focus is on the heroine’s transformation in German literature of the first half of the 20th century. RU: В статье исследуется рецепция мифа об Ифигении немецкого драматурга Герхарда Гауптмана. В поисках основы драмы он предлагал обратиться к человеческой душе, которая стала полем битвы двух противоположных начал. Основное внимание сфокусировано на трансформации образа главной героини, которой она подверглась в немецкой литературе первой половины ХХ века.Item Гра зі "смертю" в романі І. Мак'юена «Амстердам»(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна., 2017) Гура, Наталя Петрівна; Gura, Natalya P.; Гура, Наталя Петровна; Іваніків, Людмила Ігорівна; Ivanikiv, Liudmyla I.; Иваникив, Людмила ИгоревнаUK: Стаття присвячена дослідженню мотиву смерті в романі Ієна Мак’юена «Амстердам». Аналізуючи занепад ідеалізму та моральної деградації суспільства на межі століть, британський письменник звертається до таких основних категорій буття, як життя та смерть. Саме смерть стала лейтмотивом усього роману та невід'ємною частиною його поетики. Автор витончено та вміло препарує людську сутність, виставляючи напоказ вади, недоліки та ниці інстинкти. Значну увагу приділено трансформації лейтмотиву роману: під впливом постмодерної естетики смерть перетворюється спочатку в евтаназію, яка потім виявляється подвійним вбивством. EN: The article deals with the motive of death in Ian McEwan’s novel “Amsterdam”. Analyzing the decline of idealism and the moral degradation of society at the turn of the centuries, the British writer refers to such basic categories of being as life and death. It was the death became the leitmotiv of the novel and an integral part of his poetics. The author prepares human nature gracefully and skillfully, showing the vices, shortcomings and basic instincts. Significant attention is paid to the transformation of the novel leitmotiv: under the influence of postmodern aesthetics, death transforms into euthanasia, which then turns out to be a double murder. RU: Статья посвящена исследованию мотива смерти в романе Иэна Макьюэна «Амстердам». Анализируя упадок идеализма и моральной деградации общества на рубеже веков, британский писатель обращается к таким основным категориям бытия, как жизнь и смерть. Именно смерть стала лейтмотивом всего романа и неотъемлемой частью его поэтики. Автор изящно и умело препарирует человеческую сущность, выставляя напоказ пороки, недостатки и низменные инстинкты. Значительное внимание уделено трансформации лейтмотива романа: под влиянием постмодернистской эстетики смерть превращается сначала в эвтаназию, которая потом оказывается двойным убийством.Item Жанрова своєрідність циклу романів про професора Ленґдона Дена Брауна(Маріупольський державний університет, 2014) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.; Бойко, Олена Костянтинівна; Бойко, Елена Константиновна; Boiko, Olena К.UK: Стаття присвячена дослідженню жанрових особливостей циклу романів Д. Брауна в літературному контексті доби постмодернізму та виділенню їх характерних рис. Значну увагу приділено ідейному змісту та проблематиці романів американського письменника. EN: The article deals with D. Brown’s novel cycle about Harvard symbologist Robert Langdon, which was made within the framework of conspiracy detective genre. Created on the crossing of political and spy discourses in the age of total globalism, conspiracy detective genre meets the demands of modern epoch best of all. The spectrum of ideas and globality of risen problems in novels also promote the transformation of traditional detective narrative into conspiracy one, which aims the search of criminal and disclosure of the secret as well as the knowledge of foundations of the universe, culture and history RU: Статья посвячена исследованию жанрових особенностей цикла романов Д. Брауна в литературном контексте епохи постмодернизма и выделению их характерних черт. Основное внимание уделено ідейному содержанию и проблематике романов американського писателяItem Морально-психологічні аспекти інтерпретації образу ахейської царівни в драмі І. Лангнер "Іфігенія повертається"(Міжнародний гуманітарний університет, 2014) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.У статті досліджується рецепція міфу про Іфігенію німецького драматурга Ільзе Лангнер. Основна увага сфокусована на трансформації образу головної героїні, якої вона зазнала в німецькій літературі першої половини ХХ ст. The article deals with the perception of Achaean princess’s myth of German playwright Ilse Langner. It focuses upon transformation of main heroine which she was subjected to in German literature of the first part of XX century. В статье исследуется рецепция мифа об Ифигении немецкого драматурга Ильзе Лангнер. Основное внимание сфокусировано на трансформации образа главной героини, которой она подверглась в немецкой литературе первой половины ХХ века.Item Опери К. В. Глюка в контексті інтерпретації міфу про Іфігенію в європейській літературі(Київський національний лінгвістичний університет, 2014) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: У статті розглядається авторське сприйняття міфу про ахейську царівну в операх К. Глюка “Іфігенія в Авліді” та “Іфігенія в Тавриді”, оскільки вони репрезентують новий етап його рецепції в мистецтві ХVІІІ ст. Глюківське трактування античного сюжету продовжує французьку традицію інтерпретації міфу про Іфігенію, однак типово класицистичний конфлікт обов’язку й почуттів вирішується автором у контексті епохи Просвітництва з очевидним впливом сентименталізму. EN: The article deals with the authoring perception of Achaean princess’s myth in K. Gluck’s operas “Iphigeneia in Aulis” and “Iphigeneia in Tauris”, as they represent a new stage of its reception in the art of 18th century. Gluck’s version of classical plot continues French interpretation tradition of Iphigeneia’s myth, but the typical conflict between love and duty is solved by the author in the context of the Age of Enlightenment with an obvious influence of sentimentalism. RU: В статье рассматривается авторское восприятие мифа об ахейской царевне в операх К. Глюка “Ифигения в Авлиде” и “Ифигения в Тавриде”, так как они представляют новый этап его рецепции в искусстве ХVІІІ в. Глюковская трактовка античного сюжета продолжает французкую традицію интерпретации мифа об Ифигении, но типичный конфлікт долга и чувств решается автором в контексте епохи Просвещения с очевидным влиянием сентиментализмаItem Поліжанровість сучасного детективу (на матеріалі роману А. Переса-Реверте "Фламандська дошка")(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Гура, Наталя Петрівна; Gura, Natalya P.; Гура, Наталя Петровна; Лисак, Юлія Віталіївна; Lysak, Yuliia V.; Лысак, Юлия ВитальевнаUK: Стаття присвячена дослідженню жанрової трансформації детективного роману епохи постмодернізму. Продовжуючи традицію поєднання масової та елітарної прози, роман А. Переса-Реверте «Фламандська дошка» став одним з перших арт-детективів, характерною рисою яких є детективна історія навколо визначних імен світу мистецтва та їх творів. Традиційна детективна сюжетна схема твору розширюється та ускладнюється за рахунок синтезу елементів історичного та містичного романів, включення мистецтвознавчого та конспірологічного дискурсів та використання постмодерністської техніки. EN: The article is concerned with the research of the detective novel genre transformation in the postmodernism era. Carrying on the tradition of the mass and elite prose combination, A. Perez-Reverte's novel "The Flanders Panel" became one of the first art detective stories. Its distinctive feature is the detective story around the outstanding names of the art world and their creations. The traditional detective narrative pattern of the novel "The Flanders Panel" considerably extends and becomes complicated due to the elements synthesis of the historical and mystical novels, the art and conspiracy discourses inclusion and the using of the postmodern techniques. RU: Статья посвящена исследованию жанровой трансформации детективного романа эпохи постмодернизма. Продолжая традицию соединения массовой и элитарной прозы, роман А. Переса-Реверте «Фламандская доска» стал одним из первых арт-детективов, характерной чертой которых является детективная история вокруг выдающихся имен мира искусства и их произведений. Традиционная детективная схема произведения расширяется и усложняется за счет синтеза элементов исторического и мистического романов, включения искусствоведческого и конспирологического дискурсов и использования постмодернистской техники.Item Рецепція античності в німецькій літературі ХХ століття та її вплив на інтерпретацію міфологеми Іфігенії(Маріупольський державний університет, 2010) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: У статті досліджується сприйняття літературою Німеччини античної спадщини в контексті культурно-історичних умов ХХ сторіччя та її вплив на трансформацію традиційних сюжетів та образів. Значну увагу приділено визначенню основних тенденцій та закономірностей функціонування міфологеми Іфігенії в німецькій літературній традиції минулого століття. EN: The article deals with German literatureperception of ancient legacy in the context of changing cultural and historical situation ofthe XX century and its influence on the transformation of traditional images and plot. The considerable attention is given to the main tendencies and regularity of Iphigeneia’smythologem functioning in German literary tradition of last century. RU: В статье исследуется восприятие литературой Германии античного наследия в контексте меняющейся культурно-исторической обстановки ХХ века и его влияние на трансформацию традиционных образов и сюжетов. Значительное внимание уделено определению основных тенденций и закономерностей функционирования мифологемы Ифигении в немецкой литературной традиции прошлого столетия.Item Структурно-типологічні особливості складних німецьких комп'ютерних термінів та їх переклад українською мовою(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2017) Гура, Наталя Петрівна; Gura, Natalya P.; Гура, Наталя ПетровнаUK: У статті досліджуються характерні ознаки німецьких композитів комп’ютерної галузі. Основна увага сфокусована на структурно-типологічних особливостях складних термінів та їх морфологічній будові. Також було розглянуто основні шляхи їх перекладу та виділено найбільш продуктивні прийоми передачі значень комп’ютерних композитів українською мовою. EN: The article deals with distinctive features of German composite words in information technology. The primary focus is on structurally typological peculiarities of compound terms as well as their morphological structure. The major ways of their translation are considered and the most efficient modes of rendering computer compound terms into Ukrainian are distinguished. RU: В статье исследуются характерные признаки немецких композитов компьютерной сферы. Основное внимание сфокусировано на структурно-типологических особенностях сложных терминов и их морфологическому строению. Также были рассмотрены основные способы их перевода и выделено наиболее продуктивные приёмы передачи значений компьютерных композитов на украинский язык.Item Інтерпретація й трансформація міфу: міфопоетичний аспект(Запорізький національний університет, 2011) Гура, Наталя Петрівна; Гура, Наталя Петровна; Gura, Natalya P.UK: В статті розглядається проблема вивчення впливу міфу на літературу. Значну увагу приділено особливостям функціонування міфологічного сюжетно-образного матеріалу в літературі, а також адаптивним та трансформаційним процесам, яких зазнають міфологічні сюжети та образи, вступаючи у взаємодію з новою культурою та відображаючи її ідейно-естетичні запити. EN: The article deals with the problem of studying of myth influence on the literature. The considerable attention is given to features of functioning of mythological material in the literature as well as adaptive and transformational processes which mythological plots and images are subjected to by interacting with a new culture and reflecting it’s a esthetic and spiritual needs. RU: В статье рассматривается проблема изучения влияния мифа на литературу. Большое внимание уделено особенностям функционирования мифологического сюжетно-образного материала в литературе, а также адаптивным и трансформационным процессам, которым подвергаются мифологические сюжеты и образы, вступая во взаимодействие с новой культурой и отражая ее идейно-эстетические запросы.Item «Іфігенія в Тавриді» Ѓете: гармонія змісту та форми(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, 2016) Гура, Наталя Петрівна; Gura, Natalya P.; Гура, Наталя ПетровнаUK: У статті досліджується ґетевська інтерпретація міфу про Іфігенію та форма її реалізація у творі. Античність у драмі дозволяє Ґете "змоделювати" ідеальний сюжет, що виражає програму Просвітництва. В образі Іфігенії поет втілює свій ідеал: шляхетна простота й спокійна велич героїні помножені на новий дар красномовство, здатні очистити від моральної мерзенності рід Тантала й змінити криваві традиції Тавриди. Дотримуючись основних принципів давньогрецької трагедії, Ґете зміщує акценти із зовнішньої інтриги: викрадення культового зображення Діани, на сповнену психологічного напруження лінію зцілення брата сестрою. EN: The article deals with the interpretation of Iphigenia’s myth by J.W. Goethe. In search of aesthetic ideal and its appropriate form the author appeals to ancient Greek plot about Agamemnon’s daughter and drama, which is rooted in classic Greek tragedy. Antiquity in drama allows him to model an ideal plot, which expresses the programme of the Enlightenment. Full of progress optimism Goethe displayed the process of person’s spiritual and cultural liberation from inhumane past. Drama “Iphigenia in Tauris” represents not only the turnabout in poet’s world-view, but also the embodiment of foundations of new classic in Germany. Stick to Winckelmann’s conception of antiquity, Goethe embodied his ideal in Iphigenia’s image: noble simplicity and calm majesty multiplied by new gift of eloquence are able to clear Tantalus’s family from moral abomination and change bloody traditions in Tauris. Followed main principles of classic Greek tragedy he moved a stress from outward intrigue: stealing Diana’s religious image to the full of psychological tension storyline of healing the brother by the sister. Composition and language of the play are influenced by classicism rules. Goethe also changed an initial prose variant of work into poetical one, which seemed to him right esthetic form for giving the material proper aura and harmony. RU: В статье исследуется гетевская интерпретация мифа об Ифигении и форма ее реализация в произведении. Античность в драме позволяет Гете "смоделировать" идеальный сюжет, который выражает программу Просвещения. В образе Ифигении поэт воплощает свой идеал: благородная простота и спокойное величие героини умножены на новый дар красноречие, способны очистить от моральной скверны род Тантала и изменить кровавые традиции Тавриды. Соблюдая основные принципы древнегреческой трагедии, Гете смещает акценты из внешней интриги: похищение культового изображения Дианы, на преисполненную психологического напряжения линию исцеления брата сестрой